Транспорт україни

Курсова робота

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Рівень розвитку транспортної системи держави — одне з найважливіших ознак її технологічного прогресу і цивілізованості. Потреба високорозвиненою транспортної системі ще більше посилюється при інтеграції на європейського та світові економіку, транспортна система стає базисом для ефективного входження України у світове співтовариство й заняття у ньому місця, відповідального рівню високорозвиненої держави.

Об’єктивні умови трансформаційних процесів у розвитку України зумовлюють її націленість ввійти у світову економічну систему і — економічну інтеграцію із головними західноєвропейськими державами. Цей процес відбувається, безумовно, призведе до зростання товарообмінних операцій між сотрудничающими країнами. З іншого боку, геостратегічне розташування України дозволяє їй вигідним мостом для транзитних перевезень товарів хороших і пасажирів між державами Європи, Азії, і Близького Сходу. Однією з визначальних систем, які забезпечують вантажні і пасажирські перевезення території України, є транспортна система, до якої ринкових умов пред’являються високі вимоги щодо якості, регулярності й надійності транспортних зв’язків, схоронності вантажів та безпеки пасажирів, термінів і вартості доставки. Відповідно до цим стан транспортних комунікацій України має відповідати вимогам інтеграції.

КРАТКИЙ АНАЛІЗ РОБОТИ ТРАНСПОРТНОЙ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Як підстави аналізу транспортної системи взято дані Державного комітету статистики України (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Основні показники роботи транспортної системи*

Види транспорту

залізничний

автомобільний

річковий

морської

трубопровідний

авіаційний

Эксплуатационная довжина шляхів

(тис. км)

50,8

172,6

3,2

43,0

Середнє відстань перевезення 1 пасажира**

(км)

110

10

16

67

1691

Обсяг перевезень: вантажів

(млрд. ткм)

(млн. т)

159,8

293,5

9,3

444,5

5,5

8,6

30,0

10,2

181,3

226,1

0,0

0,0

Обсяг перевезень: пасажирів

(млрд. пассажиро-км)

(млн. чол.)

54,4

498,7

27,4

2511,6

0,0

2,4

0,1

4,3

2,5

1,5

Індекси обсягу відправки (перевезення) вантажів (%) : 1996/1985**

1997/1996 .

29

99,1

27

108,3

14

110,6

25

79,1

97

92

6

78,7

Індекси обсягу відправки (перевезення) пасажирів транспортом загального користування (%) :

1996/1985**

1997/1996 .

77

92,6

41

87,3

11

88,8

18

85,5

15

86,7

За результатами аналізу побудована серія діаграм (1, 2, 3, 4)***, ілюстрували роботу транспортної системи, шляхом порівняння показників з різного виду транспорту. До того ж графіки (1, 2)***, відбивають тенденції розвитку кожного виду транспорту, через зміна обсягу відправки (перевезення), у разі в основі взятий 1985 рік — обсяг відправки (перевезення) нинішнього року прийнято рівним 100%.

____________________________

  • За даними: Статистичний бюлетень за 1997 рiк. Державного комітету статистики України. До., 1998, з. 115.

** За даними: Статистичний щорiчник Украiни за 1996 р. Державного комітету статистики України. До., «Украiнська енциклопедiя», 1997, з. 274, 275, 279, 280, 282, 286.

*** див. додаток

ХАРАКТЕРИСТИКА РАЗЛИЧНЫХ ВИДІВ ТРАНСПОРТУ

Залізничний транспорт

Залізничний транспорт є найбільш розвиненим України (див. табл.1), за довжиною шляхів вона обіймає четверте у світі (після США, Канади й Росії).

По вантажообігу він виконує основні обсяги перевезень — 40—.60 % (навіть у рік найбільшого спаду— 1997 г.—свыше 40 %), а, по пасажиропотоках є незаперечним лідером — нею припадає близько 50—70 % загального обсягу перевезень. При великий розгалуженості шляховий мережі, більша частина якої — колійна мережу підприємств і закупівельних організацій, чималий відсоток становлять електрифіковані ділянки (близько сорока %), двох- і многопутевые ділянки (мало не третину загальної довжини).

Залізниці є рентабельним виглядом транспорту для перевезень вагонних партій вантажів скільки завгодно — кам’яного вугілля, руди, піску, сільськогосподарської та лісової продукції — на великі відстані.

Поруч із, залізничному транспорті має високий частку зношеності основних фондів (за деякими своєю головною видам-— 80— 90 %), переважна частина шляхів змонтована на дерев’яних шпалах, у тому числі 15—17 % непридатні задля її подальшого використання. Значна частина інфраструктурних об’єктів залізниці слід визнати застарілими і відповідають сучасним вимогам з виконання свої основні функції. Насамперед, що це стосується залізничних вокзалів, станцій, готелів, засобів зв’язку й управління рухом поїздів. Технико-экономические і експлуатаційні характеристики залізниці знижуються також тому, що ширина колії відрізняється від західноєвропейської, що особливо негативно віддзеркалюється в зарубіжних і транзитних перевезеннях. Це змісту західних межах країни 14 спеціально обладнаних станцій, 11 станцій, відбувається перевантаження імпортних вантажів, і побачили 8-го пунктів перестановки вагонів на візки західноєвропейської колії.

Структура і виробничі потужності що з даної галуззю підприємств, перейшли під юрисдикцію України після розпаду СРСР, які мають підтримувати ефективне функціонування залізниці, не забезпечують її пропорційного і гармонійного розвитку на перспективі. По графіками 1 і 2 (див. додаток) видно, що міра перевезень вантажів залізничним транспортом проти 1985 роком, значно зменшився, проте у період 1996-1997г. зазначено повільність скорочень перевезень; стосовно перевезень пасажирів, то темп скорочень обсягу перевезень, за ж період, збільшився, що, у великих, мері викликано підвищенням залізничних тарифів. Як заходів для підвищення ефективності залізничного транспорту необхідні реконструкція і переоснащення, часткове перепрофілювання, поступове згортання надлишкових і будівництво нових потужностей.

З входженням до європейського економічного простору, зі збільшенням у зв’язку з цим обсягів вантажних і перевезень пасажирів, значення залізничного транспорту зростає.

Схід — Захід

Автомобільний транспорт

Автомобільний транспорт займає значне місце у пасажирських і вантажних перевезеннях. Так, за обсягом перевезень вантажів він стабільно перевершує залізничному транспорті в 4,5—5 раз, а, по обсягу перевезень пасажирів — в 5—6 раз. Автобусным транспортом перевозиться практично стільки ж пасажирів, скільки іншими транспортом (тролейбусним, трамвайним, залізничним, метрополитенным, таксомоторным легковим, морським, річковим, авіаційним) разом узяті. Загальна довжина шляхів та вулиць компанії з рішучим покриттям, включаючи довжину улиц-набережных у містах та селищах міського типу, перевищує чверть мільйона кілометрів. Автомобільний транспорт домінує у вантажних перевезеннях на короткі відстані (середнє відстань перевезення 1 т вантажів —

— близько 20 км), від двері — до дверей, забезпечуючи у своїй практично повну гарантію схоронності вантажу, терміновість і надійність перевезень. Численні автотранспортні підприємства мають досить повно укомплектовану виробничу базу і розгалужену мережу інфраструктурних об’єктів: автовокзалів, автостанцій, транспортно-експедиційних підприємств, терміналів тощо. п.

Разом про те, автомобільні дороги України ні відповідають європейських стандартів за багатьма показниками, зокрема таких як: швидкість пересування, навантаження вісь, забезпеченість сучасними дорожніми знаками і розміткою, необхідною кількістю пунктів технічною відсталістю та медичної допомоги, харчування відпочинку, заправки паливом і мастильним олією, телефонного зв’язку і ін. Практично відсутні дороги 1 категорії з многорядным рухом на високих швидкостях. Значної поліпшення вимагає матеріально-технічна база для організацій, здійснюють розвиток виробництва і обслуговування автомобільної транспортної мережі.

Територія України, особливо її західній частині, перебуває в перехресті транспортних коридорів, що з’єднують країни Південно-Східної і північно-західної Європи, тому з подальшим розвитком ринкових відносин, зі становленням численних підприємницьких структур можна очікувати значного підйому ролі автотранспорту в оперативних, гарантованих і безпечних щодо схоронності вантажів перевезеннях.

Морський транспорт

Морському транспорту належить третє місце за вантажообігу після трубопровідного і залізничного транспорту, проте, за кількістю відправлених вантажів вона обіймає незначне місце (близько 1 %), як і річкової транспорт. Домінуючі обсяги перевезень здійснюються у закордонному плаванні, причому частка таких перевезень протягом останніх 10 років стабільно зростає й тепер становить понад 95 %. Основні грузы—минеральные будівельні матеріали (особливо у каботажном плаванні).

Проблеми розвитку морського транспорту пов’язані, передусім, з великим моральним і фізичним зносом судів і участі портового устаткування (особливо коштів обробки вантажів).

Середній вік судів торгового флота—более 15 років, і деякі порти країн забороняють вхід суден з таким терміном експлуатації. Портова інфраструктура не розрахована налаштувалася на нові технології портових робіт, що дуже знижує продуктивність як портів (до 50 % від продуктивності портів країн), і інших напрямів транспорту (особливо залізничного), що з обробкою вантажів.

Переважна більшість судів торгового флоту — малотоннажні. Так, середнє тоннажність українських судів у 3—5 разів менша за аналогічний показник у країнах, як США, Японія, Греція, ін.. Зазначимо, що структурні зміни флоту у бік зростання середнього водотоннажності у найближчій перспективі зумовлять необхідність розв’язання низки проблем, потребують значних капіталовкладень.

Річковій транспорт

Річковій транспорт хоча відіграє визначальної роль обсягах вантажних і перевезень пасажирів, проте переважає всі решта видів транспорту за рівнем прибутків від міста своєї діяльності, переважно — з допомогою закордонних перевезень вантажів. Географія функціонування річковий транспорт встановилася в основному обмежується басейнами річок Дніпра й Дунаю, і навіть прибережними водами у Чорному морі, що дозволяє доставляти вантажі і пасажирів в річкові і морські порти деяких країн Центральній Азії та південно-східної Європи. У системі транспортних комунікацій річковий транспорт найбільше видів піддається впливу природних сезонних змін, тому його слід тісно буде погоджувати з роботою автомобільного і залізничного транспорту.

Нині основними стримуючими чинниками інтенсивного використання річковий транспорт у плані інтеграції є застаріла матеріально-технічна база для, невисокий рівень механізації перевантажувальних робіт, значний фізичний моральний знос судів, мала частка пакетированных вантажів у загальному їхньому обсязі, недостатні обсяги перевезень із системи «буксир-толкач/баржа». Річковій транспорт держави має допоміжний характер, орієнтований великі партії вантажів (переважно будівельних матеріалів) не може конкурувати за тарифами і послугам з залізничним транспортом. Ефективність функціонування річковий транспорт України значно нижчі від (близько 20 %) проти розвинені країни, мають подібні ресурси цього виду транспорту.

Повітряний транспорт

Повітряний транспорт не відіграє ролі у загальному обсягу вантажних і перевезень пасажирів, але він поза конкуренцією серед інших напрямів транспорту щодо швидкості доставки пасажирів і термінових вантажів великі відстані (середнє відстань доставки 1 пасажира повітряним транспортом в 10—15 разів більше за аналогічний показник у найближчого конкурента — залізничного транспорту — і має тенденцію до зростання).

Саме це показник домінантним у визначенні розвитку авіаційного транспорту.

Проблеми, що чекає свого рішення щодо цього виду транспорту, стосуються передусім комплектації парку літаків їх конкурентоспроможними типами (Ан-70, Ан-140, АН-228, ЯК-42, В-737/400, В-757 та інших.), будівництва та реконструкції низки об’єктів авиационно-производственной інфраструктури (насамперед злітно-посадкових смуг), структурної реорганізації управління авіаційним транспортом у створення конкурентного середовища всередині цієї галузі, налагодження системи постачання, узгодження земельних тарифів тощо. буд.

Як відомо, понад 70 % міжнародних перевезень Аерофлоту (єдиною авіакомпанії СРСР) зосереджена у Росії. Тож України, яка об’єктивно дедалі більше цілеспрямовано інтегрується на європейського та світові економіку, базові проблеми розвитку повітряного транспорту пов’язані з розширенням міжнародних авіаційних перевезень, де має місце жорстка конкуренція потужних авіаліній світу (Американських авіаліній Дельта, Об’єднаних Авіаліній, Ю. З. Ейр, Авіакомпанії «Северозападная», Ниппон авіалінії та інших.).

Така конкурентне середовище ставить високі вимоги до технічними характеристиками літаків, аеродромів, системи управління повітряним рухом, сервісного обслуговування, до системи обробки вантажів, розвитку інфраструктурних об’єктів тощо. буд.

Трубопровідний транспорт

Трубопровідний транспорт впродовж останніх 10 років стабільно нарощує земельну частку у загальному обсягу транспортних вантажів, що становить нині більш 23 %. По вантажообігу він у 1997 р. посів місце (47 % від загального обсягу), випередивши постійного лидера—железнодорожный транспорт. Трубопровідний транспорт володіє достатніми виробничими потужностями задля забезпечення України енергоносіями — нафтою та газом, і навіть до виконання функцій транзиту російської і є у країни південно-східної Європи. Однак уся мережу трубопровідного транспорту України орієнтована постачання нафтою та газом з однієї країни — Росії (лише 5 % загальної потреби газу — Туркменістаном), що, відповідно до загальноприйнятими стратегічними підходами до цього питання, недоцільно. Труднощі, пов’язані з наявністю єдиного джерела постачання енергоресурсів, Україна відчуває вже тепер, тому об’єктивної необхідністю є розширення економічних орієнтирів.

від порту Південний біля Одеси до р. Броди Західній Україні

ВЫВОД

Україна має необхідні стартові умови на формування сучасної системи транспортних комунікацій, яка б європейських стандартів. До них передусім належать: необхідність корінного технічного переоснащення галузі й істотних організаційних змін в усіх проявах транспорту; достатня ресурсну базу і культурний рівень розвитку техніки і технології; наявність кваліфікованого трудового потенціалу передових науково-технічних розробок; вигідні