Трубопровідний транспорт України

Курсовая работа

ВСТУП

Трубопроводный транспорт включает в себя нафту и газопроводы, нефтепродуктопроводы и амиакопроводы. Особливостями цього транспорту є відсутність рухомого складу, а звідси і порожніх пробігів, постійний режим роботи незалежно від стану погоди та кліматичних умов, простота експлуатації та режиму управління перевезеннями, в яких власно транспортування та вантожо-розвантажувальні операції злиті в єдиному процесі. Трубопроводи є спеціалізованим (не універсальним) видом транспорту, що також сприятливо позначається на економічних показниках його роботи. Скорость прокачки нефтепродуктов и нафты по трубопроводам в 2-3 раза ниже скорости транспорта. В использованных стаканах острого по другую сторону пристроек, которые не выпали из-под сборки, а также в стеклах, вырабатывающих энергию, вязких для продуктов нафты. Середній дохід від перекачування 1 т нафти на відстані 100 км становить 0,685 дол. США, від перекачування 1000 м3 газу – 1,73 дол. США. Питома вага вкладень нижча, ніж на залізничному транспорті ( у розрахунку на одну й ту саму провізну спроможність) приблизно у 2 рази. Швидкість перекачування нафтовантажів залежить від діаметра труби та становить у середньому 70 – 80 км/добу. Трубопровідний транспорт доцільно використовується під час транспортування масових однорідних вантажів з місця добування до місця добування до місця розпилення (розподілу по тиреторії ) за потужності потоків від сотень тисяч до мільйонів тонн на рік.

2. РОЗВИТОК ТРУБОПРОВІДНОГО ТРАНСПОРТУ XVIII-ХХІ ст.

Развитие газотранспортного транспорта в Украине с обещаниями газа и нафты. Газовая промышленность Украины создана на судьбу Радианской державы. Промисловий видобуток газу почався в 1924 р. у зв’язку із здачею в експлуатацію Дашавського родовища газу. У тому ж році для транспортування дашавського газу споруджені перші газопроводи: Дашава-Дрогобич та Дашава-Стрий, а в 1929 р. Дашава-Львів. У 1938 р. експлуатувалося вже 14 газопроводів загальною довжиною 500 км. Інтенсивне будівництво газопроводів в Україні почалося з прокладення в 1948 р. газопроводу Дашава-Київ довжиною 512 км з діаметром труб 508мм. Це був найбільш на той час магістральний газопровід. У наступні роки він прокладений через Брянськ на Москву. Протяженность газопровода от Довжины до газопровода Дашава-Киев-Москва составляет 1330 км, из которых 851 км по территории Украины. С момента ввода в эксплуатацию этого газопровода Украина начала транспортировку газа из Карпат между республиками. Он представил разработку газовой видобутки с исконных земель Карпатского региона после строительства новых магистральных газопроводов. За цей період почали працювати газопроводи місцевого значення: Дашава-Болехов-Долина-Вільче-Волиця-Львів (68 км), Угерськ-Івано-Франківськ (101 км), Угерськ-Ходорів-Жидачів (25 км), Косів-Чернівці (68 км) та ін. загальною довжиною 360 км. У 1960 р. завершене будівництво могутнього магістрального газопроводу Дашава-Мінськ довжиною 662 км з діаметром труб 720 і 820 мм. Через два роки цей газопровід продовжений до Вільнюса і Риги. Загальна довжина його склала 1198 км. Траса газопроводу проходила по території чотирьох республік — Української (близько 300 км), Білоруської (600 км), Литовської (250 км) і Латвійської (50 км).

15 стр., 7439 слов

Подготовка нефти и газа к транспорту

... обнаружить утечки газа. Подготовка газа к транспорту проводится на специальных установках, находящихся на головных сооружениях газопровода. ОБРАЗОВАНИЕ НЕФТЯНЫХ ЭМУЛЬСИЙ И ИХ ОСНОВНЫЕ СВОЙСТВА Для правильного выбора способа обезвоживания нефти (деэмульсации) необходимо ...

Первый магистральный трубопровод приведет к выходу семьи Шебелиных из трубопровода Шебелинка-Харьков. Згодом його продовжили до Бєлгорода, Брянська й у 1959 р. приєднали до газопроводу Дашава-Київ-Москва. Кільцювання названих газопроводів мало велике значення. Шебелинский газ, который шел в районе трубопровода Булгород-Брянск, поставлялся по газопроводу Киев-Брянск по кольцевой дороге для жителей Чернигова, Шостки, Киева.

После ввода в эксплуатацию газопровода Шебелинка-Днепропетровск-Кривой Рог-Одесса поставки газа стремительно росли. К трубопроводу подключены крупные люди: металлургические и химические стагнации, электростанции. Трубопровод Шебелинка-Днепропетровск-Кривой Рог-Одесса может вести в Запорожье, Никополь, Николаев, Херсон. Для задоволення зростаючих потреб у газі в 1960 р. побудована друга нитка—Шебелинка-Дніпропетровськ діаметром труб 729 мм, і подача газу подвоїлася. Одновременно были стимулированы газопроводы Таганрог-Жданов, Таганрог-Амвросиевка-Славянск. У 1961-1962 рр. введений в експлуатацію магістральний газопровід Шебелинка-Полтава-Київ довжиною 454 км, що перетнув центральну частину Дніпровсько-Донецької западини. Это открыло дружеские отношения к ускоренному вводу в эксплуатацию всех видов газа и переводу газовых генераторов республики в единую газотранспортную систему.

У цей час став до ладу газопровід Шебелинка-Острогожськ довжиною 246 км з діаметром труб 1020 мм. Довжина його на території України становила 118,6 км. Трубопровод Цей от магистрали Краснодар-Москва-Ленинградский край. При этом газопроводы Краснодар-Московский край и Ставрополь-Московский край связаны с 24-м Донбассом. Загальна довжина магістральних газопроводів на території України в 1965 р. досягла 7315 км, а у 1960р. вона становила 4116 м, тобто за п’ять років збільшилася на 77,7%. У зв’язку з введенням в експлуатацію нових відкритих газових родовищ в Криму були побудовані нові магістральні газопроводи: у 1966 р. від Глібовського родовища побудований магістральний газопровід Глібовка-Сімферополь довжиною 159 км з діаметром труб 529 мм, у 1970 р., у Криму вступив в експлуатацію другий газопровід Джанкой-Сімферополь довжиною 92 км. С развитием газопроводов проблема обеспечения Крымского региона пожаром для добычи энергоресурсов стала проблемой. Побудований також магістральний газопровід “Братерство”, що з’єднав м. Долину (Івано-Франківська область) з м. Шаля (Чехословаччина).

В связи с появлением новых газовых жанров в нижних регионах республики Виникла необходима эксплуатация магистрального газопровода Офремивка-Диканька-Киев, идущего в западные регионы Украины. Довжина цього газопроводу 1010 км, діаметр труб 1020 мм. Трубопровод соединил два крупных газоносных региона: Донецко-Приднепровскую впадину и Передкарпатье. У 1973 р. введена друга черга газопроводу Долина—Ужгород-Держкордон УРСР–ЧССР. На початок 1975 р. загальна довжина магістральних газопроводів досягла 14131 км, що склало 15,3% від їх довжини в СРСР. Через час, по мере развития газотранспортной системы в Украине, будет новая разработка нафтовых газопроводов. Так, у 1928-1932 рр. побудований продуктопровід Армавір-Трудова. Перед Великой Витчизняной війною в буфете соединен нефтепровод Грозный-Армавир, который давал возможность транспортировать продукты переработки нафты из Грозного в регион Донбасса. Подальший розвиток нафтопроводів у республіці продовжувався і у післявоєнний час. У 50-х роках побудовані нафтопроводи Долина-Дрогобич (58 км), Битків-Надвірна (15 км), що забезпечили подачу сирої нафти з Долинського та Битківського родовища на Дрогобичський і Надвірнянський нафтопереробні заводи. У 1951 р. почалася експлуатація нових родовищ нафти в районі Дніпровсько-Донецької западини, на території Полтавської, Сумської та Чернігівської областей, що стало основою для будівництва магістральних нафтопроводів у східних областях: у 1966 р. зданий в експлуатацію могутній нафтопровід Гніденці-Розбишівське-Кременчук довжиною 280 км (у наступні роки його довжина зросла до 395 км), який забезпечив транспортування сирої нафти з районів видобутку на Кременчуцький нафтопереробний завод.

9 стр., 4270 слов

Залізничний транспорт України — Інше — и — ...

... залізницях України побудований у Карпатах на одному з найскладніших гірських перегонів Щербин — Сянки. Його довжина 908 м. Залізничним транспортом ... території. Для задоволення національних потреб по нафтопроводах і газопроводах до України надходять російська нафта і туркменський газ. Магістральними трубопроводами ... лінії від ст. "Вокзальна" до ст. "Дніпро" довжиною 5,2 км було введено в дію в 1960 ...

По території України проходить трансєвропейський нафтопровід “Дружба”, довжина якого в межах держави 680 км. Відкриті такі могутні нафтопроводи, як Кременчук-Херсон (428 км), Мічурінськ-Кременчук (313км) та інші., у 1974 р. — етиленопровід Леніноварош (Угорщина)-Калуш (Івано-Франківська область), по якому надходить етилен для виробництва поліхлорвінілу на хіміко-металургійний комбінат у Калуші. Холокост Украины независимой суверенной державой во многом был обусловлен созданием государственной системы безопасности нафты, основанной на предварительных договоренностях, а также национального запаса нафты, который является гарантом стабильности функционирования национального правительства территории. Виникла необхідність закупівлі нафти на світовому ринку і одночасно створення її державного запасу, який може забезпечити економічну незалежність України у випадку порушення поставок при зміні зовнішньополітичної ситуації, кон’юнктури зовнішнього ринку, стихійних лихах, аваріях та інших випадках. Незважаючи на несприятливі економічні фактори в 1992-1998 рр., збудовано та введено в експлуатацію 3693 км магістральних газопроводів і відводів, а саме: газопровід Торжок-Долина (1994 р.) довжиною 530 км, Тула-Шостка-Київ (490 км), Краматорськ-Донецьк (59,7 км), до Рівненського промвузла (46 км), Коростень-Рокитне (47 км), газопроводи-відводи до 202 населених пунктів. У 1998 р. введено п’ять газопроводів-відводів до населених пунктів загальною довжиною 29,8 км. Крім того, закінчується будівництво газопроводу Донецьк-Маріуполь довжиною 80,6 км; завершене спорудження газопроводу Сімферополь-Севастополь (51 км) та Краматорськ-Донецьк (18 км).

У 1999 р. введений в експлуатацію газопровід Хуст—Сату-Маре (Румунія) загальною довжиною 60 км, у т.ч. 20 км по території України. Здані в експлуатацію перші дві черги газопроводу Джанкой-Феодосія-Керч довжиною 155 км (загальна протяжність 270 км).

7 стр., 3051 слов

Транспорт україни

... див. додаток ХАРАКТЕРИСТИКА РАЗЛИЧНЫХ ВИДІВ ТРАНСПОРТУ Залізничний транспорт Залізничний транспорт є найбільш розвиненим України (див. табл.1), за довжиною шляхів вона обіймає четверте у ... 110 10 16 67 1691 Обсяг перевезень: вантажів (млрд. ткм) (млн. т) 159,8 293,5 9,3 444,5 5,5 8,6 ... 10,2 181,3 226,1 0,0 0,0 Обсяг перевезень: пасажирів (млрд. пассажиро-км) (млн. чол.) 54,4 498,7 27,4 2511,6 0,0 ...

Розпочато будівництво газопроводу Ананьїв-Ізмаїл (другої нитки) довжиною 577 км, діаметром 1200-1400мм, продуктивністю 18,3 млрд. кубометрів на рік, газопроводу-перемички Тальне-Ананьїв довжиною 189 км, продуктивністю 14,4 млрд. кубометрів на рік та інші. У 1999 р. введено в експлуатацію нафтопровід Жулим-Дрогобич (44 км), зварено більше як 106 км труб та підготовлено до експлуатації 188 км нафтопроводу Одеса-Броди. Нафтопровід Одеса-Броди має діаметр труб 1020 мм та довжину 670 км. Для перспективного розвитку нафтопровідної системи України і збільшення транзиту нафти через її територію до Західної Європи з Азербайджану, Казахстану та ін. суттєве значення має прискорене завершення будівництва нафтопроводу Одеса-Броди. Зараз будується термінал “Південний”. В целом потребность в газотранспортной системе увеличивается на вводах с 291,6 млрд до 310 млрд. кубометрів, а на виході – зі 133,5 до 150-160 млрд. кубометрів на рік. Газотранспортная система обеспечит поставки газа во все регионы Украины и 93% транзитных поставок российского газа в Центральную и Западную Европу и регионы Туречины и будет обеспечивать до 40% газа, необходимого Украине. Газотранспортна система включає сьогодні понад 35 тис.

км газопроводів, у тому числі 14 тис. км діаметром 1012-1420 мм. Пропускна спроможність системи становить на вході 290, на виході – 170 млрд. м3 на рік. В целом, транспорт на период реорганизации экономики Украины як и інші галузы после употребления суттуых изменений. Затяжний період (1991-2000 рр.) спаду промислового та сільськогосподарського виробництва в економіці України, падіння життєвого рівня населення призвели до зменшення попиту на послуги підприємств транспорту і, як наслідок, до скорочення обсягів вантажних та пасажирських перевезень. Розміщення транспорту по регіонах (економічних районах) визначає основні напрямки розвитку кожного регіону та їх взаємовідносин між собою та зв’язок України з іншими країнами. Экономико-географическое положение, проявление потенциала природных ресурсов в кожном регионе Украины приобретает свою специфику, видя свою специализацию. Корректировка показателей в транспортных роботах в регионах позволяет развивать основное прямое развитие этого вида транспорта, гарантированное транспортом в регионах. Комплексна оцінка рівнів розвитку транспорту та його ефективності в розрізі економічних районів є передпроектним обгрунтуванням, на базі якого розробляється територіальний аспект галузевих програм техніко-економічного розвитку транспорту на середньострокову і більш віддалену перспективу. Следование курсу на интеграцию транспортной системы Украины в Европу и транспортную систему и необходимость создания и реализации международных транспортных коридоров. Украина имеет большой транспортный потенциал для обеспечения межгосударственного транзита, поэтому она с большим уважением относится к транспортным и пассажирским перевозкам.

3. УПРАВЛІННЯ ТРУБОПРОВІДНИМ ТРАНСПОРТОМ

Систему трубопровідного транспорту України складають: магістральний трубопровідний транспорт, що функціонує як єдиний технологічний комплекс з усіма об’єктами й спорудами, за допомогою якого здійснюють транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам; промисловий трубопровідний транспорт — весь інший немагістральний транспорт у межах виробництв, а також нафтобазові внутрішньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газопровідні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, меліоративні системи тощо. Правовые, экономические и организационные принципы трубопроводного транспорта основаны на Законе Украины «О транспортировке по газопроводам». Кабинет Министров Украины установит особенности закона в части функции транспортировки промышленных газопроводов. Приватизация, а также смена власти госпредприятий, основной транспорт трубопровода ужесточены. Изменение форм силовой транспортировки по промышленным газопроводам регулируется ранее действовавшим законодательством. Государственное управление в сфере газопроводного транспорта находится в распоряжении Министерства энергетики и энергетики Украины, а также организация государственной власти и организация собственного производства в пределах его компетенции.

13 стр., 6376 слов

Россия на Мировом рынке газа

... России на мировом рынке газа. 1. Распределение начальных суммарных ресурсов газа в России Почти 73% запасов газа сосредоточено в 22 уникальных (свыше 500 млрд куб. м газа) месторождениях, таких как Оренбургское, Уренгойское, Ямбургское, Заполярное и ...

В течение определенного периода времени Министерство обороны Украины будет отвечать за контроль над деятельностью компаний трубопроводного транспорта. Питання взаємовідносин підприємств, установ і організацій трубопровідного транспорту з місцевими органами державної виконавчої влади й органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями побудовано таким чином, що місцеві органи державної виконавчої влади, представницькі органи й органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень узгоджують розміщення споруд та інших об’єктів трубопровідного транспорту на землях, які надано в користування підприємствам трубопровідного транспорту відповідно до Земельного кодексу України; здійснюють заходи щодо безпеки експлуатації об’єктів трубопровідного транспорту; беруть участь у складанні та узгодженні планів захисту персоналу й населення, загальних заходів під час виконання робіт в умовах надзвичайного стану; забезпечують повідомлення та інформування населення про заходи захисту й правила поведінки в умовах надзвичайного стану тощо.

4. УКРАЇНА — ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ВУЗОЛ ЄВРОПИ

Во власти географических и исторических умов Украина играет важную роль на защищенном энергетическом рынке Европы с нафтой и природным газом. Передумав так устроить, те, кто приехал из стран Западной и Центральной Европы, в конечном итоге получают прекрасные помощники в виде натуральных углеводов, однако мощным ресурсам энергетических цих не хватает запаха. При этом основные запасы природного газа и нефти хранятся в Российской Федерации, на территориях Каспийского региона и Персидского притока. Создание такой образцовой ситуации Украина стала отличным университетом для транзита газа и нефти из России и Казахстана на европейский рынок. Очікуване зростання обсягів споживання країнами Західної і Центральної Європи природних вуглеводнів, а також нерівномірність розміщення їх ресурсів робить Україну в силу зручного географічного розташування і наявності розвинутих мережі газо- і нафтопроводів своєрідним “енергетичним мостом” між промислово розвинутими країнами-експортерами і країнами-споживачами Європи. Сьогодні в Україні функціонують добре оснащені підприємства з транспортування нафти і природного газу, їх видобуткові, включаючи роботи на шельфі Чорного й Азовського морів, 6 могутніх нафтопереробних заводів, заводи щодо виготовлення різноманітного асортименту труб і устаткування для нафтогазової промисловості, проектні і науково-дослідні інститути, спеціалізовані будівельні і сервісні організації.

10 стр., 4928 слов

Сбор, подготовка, транспортировка и хранение нефти и газа

... областями месторождения, а так же преждевременное обводнение залежи. Газ, поступающий из скважин, необходимо подготовить к транспортировке конечному пользователю - химический завод, котельная, городские газовые ... режимы переработки и, кроме того, загрязняет конденсационную аппаратуру. Легкие фракции нефти (углеводородные газы от этана до пентана) являются ценным сырьем химической промышленности, из ...

При необходимости украинская газотранспортная система с помощью России занимает еще одно место на континенте. Система обеспечит поставки природного газа как местным жителям, так и основную экспортную часть поставок российского газа в страны Европы. За всю историю экспорта и транзита природного газа, а цена на него была больше века, не было видно ни единого снижения. Украина — это не просто газовый транспорт, а важный нефтетранспортный «вузл» на европейском континенте. Основные трубопроводы будут обеспечивать поставки нефти из России и Казахстана на нефтеперерабатывающий завод Украины и перекачку на экспорт в окраины Центральной Европы. Датский момент является наиболее многообещающим для мира с точки зрения увеличения количества нефти и экспортного потенциала в Каспийский регион. Один из проектов по транспортировке каспийской нефти в Украину и далеко — в другие европейские страны — это проект создания европейско-азиатского нефтетранспортного коридора через территорию страны. Перша черга проекту перебуває в завершальній стадії реалізації. На серпантине 2001 года была завершена эксплуатация участка нефтепровода Одесса-Броды, быстрыми темпами велись работы по оснащению нефтеперегрузочного комплекса в порту «Южный» в Одессе, которые были завершены за год.

2001 г. Конкурентноздатність системи «Одеса-Броди» заснована, переважно, на забезпеченні збереження якості каспійської нафти по шляху до споживачів – нафтопереробним заводам країн Європи, а також на досить привабливих економічних показниках, у першу чергу, зменшенні загального тарифу на транспортування. Подальше розширення системи «Одеса-Броди» до польських міст Плоцк і Гданьск забезпечить можливість транспортування нафти з багатих ресурсами вуглеводнів країн каспійського регіону споживачам у Польщі, Німеччині й інших країнах Північної і Західної Європи. Украина была вовлечена в реализацию межправительственных международных проектов, связанных с транзитом нефти и газа, безопасностью транзитных систем и обеспечением безопасности поставок энергии. Пріоритетным енергоресурсом є природний газ, частка якого в енергобалансі за останні роки складає 41-43%. Україна відноситься до країн, що мають дефіцит власних природних углеводородних ресурсів, задовольняючи потребу в газі за рахунок власного видобутку на 20-25%, у нафті – на 10-12%. У 1991 році споживання газу складало 118,1 млрд. куб. м і країна займала 3-є місце у світі за рівнем споживання газу, поступаючись тільки США і Росії. За последние 10 лет потребление природного газа в Украине изменилось больше, на треть, и в 2000 году его накопилось 73,4 миллиарда. куб. м. Споживання нафти і нафтопродуктів в Україні за останні роки стабілізувалося на рівні 25-29 млн. тонн.

5. ТРУБОПРОВІДНИЙ ТРАНСПОРТ УКРАЇНИ

Трубопроводный транспорт є наиболее экономичным способом транспортировки лесных пожаров, технологических пожаров и газов и других химикатов. Це відносно новий вид транспорту. В Україні він виник у 20-ті роки в Прикарпатті, де вперше було побудовано газопровід Дашава – Стрий – Дрогобич (1924 р.).

В Україні діють нафтопроводи Долина (Івано-Франківська обл.) — Дрогобич (Львівська обл.), Битків — Надвірна (Івано-Фран¬ківська обл.), Качанівка – Охтирка (Сумська обл.), Тнідинці – Прилуки (Чернігівська обл.) – Кременчук (Полтавська обл.) – Херсон, Кременчук – Черкаси, Самара – Лисичанськ – Кремен¬чук – Херсон, який через Снігурівку підведено до Одеси. Через нього надходить в Україну сибірська нафта. Через територію західних областей (Волинської, Львівської, Закарпатської) В 1963 р. прокладено європейський нафтопровід «Дружба». У 1975 р. став до ладу нафтопродуктопровід Кременчук – Лубни – Київ. 93,6% объема добычи нафты приходится на транспортировку нефти, как и в Украине. Нафтопровідний транспорт України має 12 основних нафтопроводів 2,6 тис. км завдовжки. Діаметр труб — 720 мм. Система нафтопроводів обеспечивала доставку нафты на большую часть территории России. Однако из-за небольших изменений нафта-видобутка в России стала более требовательной при закупках на розничном рынке. Розробляється кілька варіантів транспортування нафти. Наоптимальный — в порт Одесса и Южный флотом танкеров из районов Близкий Скид и Южный Середземноморья, перевалка в Одессу и перекачка нефтепроводами в нафтопереробные заливы Херсона, Кременчуга и Лисичанска.

Частковская нафта будет перерабатываться на Одесском нефтеперерабатывающем заводе, который требует реконструкции. Эта схема сохранит экономическую независимость Украины за счет закупки нефти в разных странах и ее безопасной транспортировки в Украину без транзита через другие страны. Мережа Нафтопроводів здатна обеспечивает поставку нефти из Одессы. Однак потрібне будівництво другої нитки нафтопроводу, посилення ряду нафтопроводі для пропускання великого обсягу нафти: Одеса – Снігурівка (від 19 до 45 млн т); Снігурівка – Кременчук (від 26 до 37 млн т), а також переобладнання насосних станцій для реверсу нафти. Одночасно виникає потреба в створенні державного запасу нафти близько 15 млн т. В Україні є геологічні формації, сприятливі для створення підземних сховищ такого обсягу (Дніпропетровське-Донецька западина, Український кристалічний щит).Перспективы более важны для поставок нефти в Украину, таких как поставки из регионов Ближний и Средний Годов. Он будет доставлен танкерами в Одесский порт, далее через нафтотерминал мы будем потреблять на Одесском НПЗ, а по системе нефтепроводов — в потоки Херсон, Кременчутский и Лисичанский нафтопереробный. Эксплуатация нефтепровода от Одессы до нефтепровода «Дружба» использовалась для доставки нефти из сихских районов и из Азербайджана на территорию Центральной и Западной Европы за счет транспортных услуг, предоставляемых Украиной.

Для эффективного функционирования галузы необходимо будет модернизировать нефтепровод из Одессы в Херсон и Кременчуг, чтобы дать возможность гарантировать транспортировку, чтобы предотвратить противоположность нафты. Газопровідний транспорт. Газопроводы Найбілші Шебелинка — Харьков, Шебелинка — Брянск, Шебелинка — Днепропетровск — Кривой Рог — Одесса — Кишинев, Шебелинка — Диканька — западные области Украины. З Прикарпаття йдуть газопроводи на Чехію, Словаччину і Польщу. Газопроводы «Южный Кавказ — Москва» проходят через крайнюю часть Украины, а «Южно-Кавказский газ» также находится недалеко от Донбасса. В Україні створено мережу продуктопроводів: аміакопровід Тольятті – Горлівка – Одеса, етиленопровід о. Чепіль (Угорщина) – Калуш. Газопровідний транспорт України раніше забезпечував доставку газу з Росії (79 %), Туркменистану (5 %) і 16 % за рахунок його видобутку в Україні. Тепер мережею газопостачання охоплено 45 % міських і 8 % сільських населених пунктів України,) чого явно недостатньо.

Он происходит из европейских регионов, разделяя импорт энергии из страны на 30-40% внешнего потребления. Многие думают, что я буду смотреть на традиционный порядок джерела на поставку газа в Украину и, в качестве альтернативы, покупать иранский газ в будущем, что можно сделать с помощью нескольких судов. Перший – спорудити транзитний газопровід з Ірану через Кавказ в Україну. Вариант дорогостоящий, к тому же не является гарантией надежды на поддержание связи из-за гибкой политической ситуации в Закавказье. Другой — успешная продажа иранского газа, закупленного на Украине населением Закавказья и компенсированного поставками российского газа на Украину, в случае общих обязательств по замене поставок на Кавказ. При этом важно ускорить работу транспортного робота, и теперь он будет взаимосвязан с оборудованием газопроводов Украины и Азербайджана. Третий — это поставка иранского газа транзитом по трубопроводу через Туречину на экспорт до границы Балканского региона, Южно-Сходной и Шидной Европы. Нині у ці країни через Україну з Росії транспортується 22 млрд. м3 природного газу. У випадку заміщення його можна було б залишати в Україні. Кроме того, газотранспортные системы на территории Болгарии и Румунии, которые вообще вивильняються, дают возможность вернуться в Измайловский район в День Украины до 16-22 млрд долларов.

м3 газу, що з урахуванням газу, що залишається, забезпечить сумарні поставки газу в Україну обсягом до 44 млрд. м3 на рік. При цьому довжина траси нового газопроводу на території Ірану та Туреччини порівняно з першим варіантом скорочується в 1,5 раза. Реалізація проекту поставки іранського газу в Україну обсягом 25 млрд. м3 через країни СНД буде мати потребу 3,4 тис. км труб діаметром 1400 мм. Основним завданням діючої системи газопроводів, довжина яких становить 33 тис. км, залишається підтримувати їх у працездатному стані. Передбачається завершити спорудження газопроводів Тула – Шостка – Київ, Торжок – Долина, Мар’янівка – Херсон – Крим, Джанкой – Феодосія – Керч, Глібовського підземного сховища газу – Сімферополь – Севастополь. Необхідно і надалі подавати газ для забезпечення потреб малих міст і сільських населених пунктів. Враховуючи, що металургійні заводи України забезпечували трубами весь колишній СРСР, їх потужностей має вистачити для забезпечення власної нафтової і газової промисловості. Об’єкти транспортної мережі, що мають загальнонаціональне значення, слід інвестувати з державного бюджету, а також залучати іноземних інвесторів, кошти клієнтури, акціонерних товариств. Мережею газопостачання охоплено приблизно 50% міських поселень і лише 8% сільських, що дуже мало порівняно з європейськими країнами. У перспективі Україна повинна розширити кількість країн-постачальниць газу. Значна роль у цьому належатиме Ірану, який має величезні поклади газу і заінтересований у торгівлі з Україною. З метою вирішення цієї проблеми можливе будівництво газопроводів в Україну через Закавказзя і Північний Кавказ. Є й інший варіант поставок газу з цих регіонів — морським транспортом у зрідженому (скрапленому) вигляді.

6. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ ТРУБОПРОВІДНОГО ТРАНСПОРТУ

В наш час нафто- та продуктопроводи класифікують, як магістральні, підводящі та промислові. У газовій промисловості розрізняють магістральні та місцеві газопроводи. Трубопроводи, призначені для переміщення рідин, знайомі нам з стародавніх часів. Це були водопроводи, котрі в наш час мають величезне поширення. Але вони не вважаються транспортними комунікаціями. В сучасній транспортній термінології під трубопровідним транспортом розуміють трубопроводи в комплекті з іншими засобами, котрі призначені для перекачки нафти, нафтопродуктів та газу. Трубопровідний транспорт має найнижчу собівартість транспортування вантажів. Технічна база сучасного трубопровідного транспорту включає:

  • трубопровід – це лінійна магістраль із зварених та ізольованих труб з засобами електричного захисту. Різновидом лінійної частини є наземні та підземні переходи через ріки, озера, протоки, болота, автомагістралі, залізниці, маючи, проте більш складну конструкцію;
  • перекачувальні та компресорні станції для транспортування рідин і газоподібних продуктів по трубопроводу, в якості головних (початкових), та проміжних станціях;
  • лінійні вузли, устаткування для з’єднання або роз’єднання паралельних або перетинаючих магістралей та перекриття окремих ділянок ліній при ремонті;
  • лінії електрозабезпечення, якщо силові агрегати (насоси, компре-сори) мають електричний привід;
  • лінії зв’язку для передачі необхідної інформації, яка забезпечує нормальне функціонування системи.

В систему технічного обладнання нафтопроводів входять споруди та устаткування для зневожування та дегазації нафти, особливі ємкості. Також вирішується задача проміжного підігріву нафтопродуктів для зменшення їх в’язкості. До такого типу “гарячих” нафтопроводів відносять унікальний нафтопровід Мангиншлан-Поволжя-Україна, довжиною 2500 км. Тут парафіністи нафти підігріваються до температури +500С.

Відповідно на газопроводах споруджуються компресорні установи стиску газу, установи для очищення газу, обладнання для придання різного запаху, розподільні станції та інше. Значний ефект для підвищення пропускної здатності газопроводів дає охолодження до 700 …750С.Управління роботою цих станцій – дистанційне і здійснюється з головної насосної станції. В нафто- та газотранспортних системах використовуются стальні зварні труби діаметром від 520 до 1020 мм. Для низьконапорних труб слід застосувати пластмасові труби, котрі, як мінімум у 6-8 разів легше стальних та не підлягають корозії. Велика проблема – збереження труб від зовнішньої та внутрішньої корозії. Для зовнішнього захисту зараз застосовується покриття гарячим бітумом та обмотування папером. Такий метод не надійний, вимагає додаткового обладнання для розігрівання бітуму, нанесення його на труби та обмотування папером. Полімерні плівки суттєво зменьшують труднощі при ізоляції труб, їх наносять безпосередньо на трубопрокатних заводах. Готові, ще гарячі труби покривають кілька шарів полієтиленовою плівкою та епоксидною смолою, внаслідок чого утворюється міцний захисний шар товщиною 3…4 мм. Труби укладають у траншеї глибиною до 1 м від верхньої утворюючої труби.

Роботи по підготовці траншеї та укладання у неї трубопровода виконуються за допомогою комплексу спеціальних машин. В окремих випадках трубопроводи укладають на поверхню землі чи піднімають на естакади, а при перетині водних перешкод проводять по дну річки, озера чи протоків. Поруч з трубопроводами, які застосовуються для транспортування рідких вуглеводнів та природного газу, є споруди трубопроводів для перекачки ряду інших вантажів. В числі цих вантажів можна назвати: етилен, рідкий аміак, розчини солі. На початку 80-х років був збудований великий трубопровід Тольятті-Одеса для транспортування аміаку. На трубопроводах великої довжини проміжні перекачувальні та компресорні станції будують через 100-150 км. У якості перекачувальних агрегатів застосовують поршеневі або відцентровані насоси з електричним, дизельним або газотурбінним приводом. Газокомпресори також мають переважно елекричний або газотурбінний привід. Одинична потужність силових агрегатів складає 4 – 6 тис. кВт, у окремих випадках досягає 10 тис. кВт та більше.

Перед газопровідним транспортом стає проблема постачання газу на великі відстані, під великим тиском 100 – 120 атм (10 – 12 МПа).

Зазначено, що у перших магістральних газопроводів підтримувався робочий тиск 12-25 атм. Рішенням цієї проблеми є збільшення робочого тиску в трубах при тому ж діаметрі газопроводу (1420 мм).

Збудовані по трасі та вкінці газопровідної магістралі разподільні станції, знижують тиск газу та подають його у разподільну мережу споживачам. Високі економічні та технічні показники експлуатації трубопроводного транспорту зумовили розробку трубопровідних систем для тарнспортування штучних вантажів у воді або іншій рідині.Загальна довжина таких трубопроводів у світі досягає близько 500 км. В основному вони використовуються для транспортування вугілля і рудних концентратів у водному середовищі. Головним принципом роботи установки є перекачування водновугільної пульпи з концентрацією вугілля до 50 %. В Україні трубопровід такого роду використовується в Кривому Розі, його довжина 3 км і він призначений для транспортування залізно-рудного концентрату. При використанні трубопровідного гідротранспорту для переміщення рудних концентратів, на відміну від вугілля, не виникає потреби у створенні додаткових систем для підготовки пульпи.Доцільність спорудження кожної лінії трубопроводу для переміщення твердих речовин повинно розглядатися залежно від наявності залізниць у даному районі, ступені їх перевантаженності, забезпеченості водою та від інших конкретних умов. Також слід мати на увазі, що практично повна автоматизація всіх технологічних процесів на трубопровідному гідротранспорті забезпечує зниження трудових витрат порівнянно з перевезеннями залізницею. Однією з найважливіших задач є забезпечення безаварійності функціонування рідинних та газових трубопровідних систем. Не помітний вплив сировини загрожує значними катострофами, порушеннями екологічного становища місцевості. Для виявлення необхідний суровий контроль за справністю труб та відповідне для цього обладнання. Враховуючи значну протяжність трубопроводів, виникає проблема найбільш швидкісного пошуку несправностей та більш частішої їх інспекції. У цьому відношені певний інтерес зумовлює метод дистанційного виявлення зіпсованих газопроводів за допомогою лазерного аналізатора, який встановлюється в літаку, на якому облітають неохідні траси трубопроводів. Зараз багато магістральних трубопроводів обладнані телемеханічними пристроями та атоматами, які дозволяють включати вахту людей на проміжних перекачечних та компресорних станціях. Такі системи не тільки забезпечують оптимальне функціонування трубопроводів по усіх заданих параметрах, але і ведуть записи та обмін виконаної роботи, одночасно аналізують виробничу та економічну діяльність. В останні роки набув поширення трубопровідний контейнерний пневмотранспорт, який, як і трубопровідний гідротранспорт, має суттєві переваги порівняно з іншими транспортними засобами – високу швидкість доставки, безперервність технологічного процесу, повну автоматизацію праці і високу її продуктивність, виключення втрат вантажу, незалежність від погодних та кліматичних умов. Контейнерний пнемотранспорт використовується в основному для забезпечення промислових сполучень. Системи трубопровідного контейнерного пневмотранспорту – це трубопроводи, в яких з потоком повітря, створюваного спеціальними станціями, пересуваються контейнери на колесах з швидкістю 50 –60 км/год. Крім того, системи мають станції навантаження і розвантаження, автоматичне управління та інші засоби і пристрої. Вони можуть перевозити значні обсяги сипучих вантажів від 1 до 5 млн. т за рік на відстані 10 15 км. Системи, як правило, двотрубні: по одному трубопроводу рухаються навантажені контейнери, по другому протилежному напрямку-порожні або з іншим вантажем. Ефективність трубопровідного транспорту зростає зі збільшенням діаметру труб. В нафтотранспортних та газотранспортних системах використовуються, як правило, прямошовні сталеві труби різного діаметра: в першій половині XX століття переважно 520-1020 мм, в 70-ті роки 1220 мм, в 80-ті 1420 мм, застосовують також труби діаметром 1620 мм та 2000 мм, вивчається можливість прокладення гігантських труб діаметром 2500 мм і більше, але застосування таких труб ускладнює удосконалення засобів механізації робіт.

7. ПЕРСПЕКТИВА РОЗВИТКУ ТРУБОПРОВІДНОГО ТРАНСПОРТУ

Трубопровідний транспорт протягом останніх 10 років стабільно нарощує свою частку в загальному обсязі транспортних вантажів, яка становить тепер більше 23 %. За вантажообертом він у 1997 р. вийшов на перше місце (47 % від загального обсягу), випередивши постійного лідера – залізничний транспорт. Трубопровідний транспорт має достатні виробничі потужності для забезпечення України енергоносіями – нафтою і газом, а також для виконання функцій транзиту російської нафти і газу в країни Південно-Східної Європи. Однак, уся мережа трубопровідного транспорту в Україні орієнтована на постачання нафти і газу з однієї країни – Росії (лише 5 % загальної потреби газу – з Туркменістану), що, згідно із загальноприйнятими стратегічними підходами до цього питання, є недоцільним. Труднощі, пов’язані з існуванням єдиного джерела постачання енергоносіїв, Україна відчуває вже тепер, тому об’єктивною необхідністю є розширення економічних орієнтирів. Нові пріоритети щодо джерел постачання енергоносіїв безпосередньо позначаються на функціонуванні та перспективах розвитку трубопровідного транспорту. Найістотніші при цьому матимуть такі основні фактори: орієнтація на нафту з країн Середньої Азії, Близького Сходу й Південного Середземномор’я; доставка нафти через балтійські порти Польщі і Латвії; використання нафти, що тепер проходить транзитом через Україну, для власних потреб з відповідною компенсацією країнам Центральної і Південно-Східної Європи та Закавказзя закупленими Україною енергоносіями на Близькому Сході. Є необхідність здійснити на території України будівництво окремих ділянок нафтопроводів (найсуттєвішою з яких є з’єднувальний нафтопровід від порту Південний біля Одеси до м. Броди у Західній Україні проектною вартістю близько 0,5 млрд. дол.) і реконструювати та переоснастити окремі нафтопереробні заводи і нафтоперекачувальні станції тощо.

8. СТАН ТРУБОПРОВІДНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

«Нафтогаз України»

Техніко-економічна характеристика Компанії «Нафтогаз України»

(за станом на 1 січня 2001 року)

Кількість родовищ у розробці.

214

Експлуатаційний фонд свердловин (газових/нафтових /нагнітальних)

2187/2326/350

Протяжність газопроводів, тис. км.

36,7

Кількість компресорних станцій/цехів

72/112

Потужність компресорних станцій, МВт

5609

Протяжність газорозподільчих мереж, тис. км..

152,1

Кількість підземних газосховищ

13

Кількість автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій (ДГНКС)

88

Протяжність магістральних нафтопроводів, тис. км .

4,5

Кількість насосних станцій

37

Потужність насосних станцій, МВт

345

Кількість газопереробних заводів

5

Обсяг реалізації продукції та надання послуг, млрд. грн. (2000 р.).

24

Чистий прибуток, млрд. грн. (2000 р.).

1,6

Кількість працівників, тис. осіб

159

ДК “Укртрансгаз” –

Підприємство здійснює весь обсяг транспортування та зберігання природного газу на території України (за винятком Республіки Крим), подачу його споживачам, транзитні поставки російського газу до країн Європи та Туреччини, експлуатаційне обслуговування і будівництво об’єктів газотранспортної системи. У складі дочірньої компанії — 18 основних виробничих і обслуговуючих підрозділів, в тому числі 6 підприємств-операторів газопроводів високого тиску, інститут «НДПІАСУтрансгаз».

Основними видами діяльності Компанії є:

  • транспортування природного газу магістральними газопроводами;
  • зберігання природного газу в підземних сховищах;
  • постачання природного газу споживачам;
  • експлуатація, реконструкція і сервісне обслуговування магістральних газопроводів і об’єктів на них;
  • капітальне будівництво газопроводів та інших об’єктів;
  • виробництво стисненого природного газу і заправка ним автотранспорту на АГНКС;
  • науково-дослідні, конструкторські і проектні роботи в галузі транспортування і зберігання газу.

Компанія щороку постачає споживачам України близько 71 млрд. м 3 природного газу та транспортує російський газ до 19 країн Європи в обсязі 105 млрд. м3 , що становить близько 90.

Характеристика газотранспортної системи ДК «УКРТРАНСГАЗ»

ПараметриГТС

GTS Parameters

Одиниця

виміру/Units

Кількість

Amount

Довжина газопроводів, всього в т. ч.

— магістральних газопроводів

— газопроводів-відгалужень

тис. км

тис. км

тис. км

36,0

22,7

13,3

Пропускна здатність газотранспортної системи:

— на вході

— на виході

млрд.

м3/рік

млрд.м3/рік

288

172

Компресорні станції (КС)

шт.

71

Компресорні цехи

шт.

107

Газоперекачувальні агрегати

шт.

705

Потужність компресорних станцій

тис. МВт

5,4

Підземні сховища газу (ПСГ)

шт.

12

Загальна активна місткість ПСГ

млрд. м3

32

Автогазонаповнювальні компресорні станції (АГНКС)

шт.

87

Проектна потужність АГНКС

млн. м3/рік

670

Газорозподільні станції (ГРС)

шт.

1374

Кількість працюючих

тис. чол.

27,8

ВАТ «Укртранснафта»

Підприємство здійснює поставки нафти на нафтопереробні заводи України, а також транзит російської та казахської нафти на експорт до країн Європи.

Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта» створено відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 червня 2001 року №256 на базі державних акціонерних товариств «Дружба» і «Придніпровські магістральні нафтопроводи».

Основною задачею ВАТ «Укртранснафта» є постачання нафти на нафтопереробні заводи України, а також транзит нафти в країни Європи. Об’єднання нафтотранспортних систем України дозволяє проводити єдину тарифну політику, активізувати реалізацію проекту Євро-Азійського нафтотранспортного коридору, призначеного для транспортування каспійської нафти в Україну і країни Європи, а також створює більш сприятливі інвестиційні умови і забезпечує перспективний розвиток нафтопровідного транспорту України.

Н а фт о транспортна система України

Загальна протяжність нафтопроводів ВАТ «Укртранснафта» складає близько 3850 км. Перекачування нафти забезпечують 39 нафтоперегонних станцій сумарною потужністю 580 тис. кВт. Ємність резервуарного парку складає близько 800 тис. м 3 . Обсяги транспортування нафти ВАТ «Укртранснафта» за останні роки складають 64-66 млн. тонн нафти в рік. Пропускна здатність нафтопроводів ВАТ «Укртранснафта» – 100 млн. тонн нафти в рік, у тому числі 66 млн. тонн – на експорт.

Н афтотранспортна система «Одеса Брод и »: техн ічна характеристика

Довжина

674 км

Діаметр

1020 мм

Початкова пропускна здатність

14,5 млн. тонн

Пропускна здатність після введення ІІ черги

45,0 млн.тонн

Головна насосна станція

1

Кількість насосних станцій після введення ІІ черги

3

Дедвейт судів

до 100,000 тонн

Обсяг резервуарного парку І черги

200000 м3

Обсяг резервуарного парку після введення ІІ черги

600000 м3

ДАТ «Укрспецтрансгаз» –

Дат укрспецтрансгаз  1

ВАТ «Ексімнафтопродукт»

ВАТ «Ексімнафтопродукт» являє собою сучасний нафтобазовий комплекс. Прийняття сирої нафти відбувається по магістральному нафтопроводу Снігурівка – Одеса, мазуту різних марок – залізницею, а також по трубопроводу з Одеського нафтопереробного заводу.

Збереження нафти здійснюється на ділянці №3 в резервуарах

РВС-5000 м 3 . На цій ділянці завершується монтаж металоконструкцій чотирьох резервуарів РВС-20000 м3 з плаваючими покрівлями.

Збереження мазутів організовано на ділянці №1 в резервуарах РВС-10000 м 3 та РВС-5000 м3 .

Дизельне паливо зберігається на товарній ділянці цеху №2 в резервуарах РВС-5000, РВС-3000 та РВС-2000м 3 .

Відвантаження сирої нафти здійснюється танкерами, мазуту різних марок та дизельного палива — танкерами, залізницею та автоцистернами.

Налив нафти та нафтопродуктів в танкери здійснюється на 5-ти причалах Одеського морського торгівельного порту, з яких 3 — глибоководні.

Сьогодні ВАТ «Ексімнафтопродукт» — сучасне базове підприємство з надання комплексу послуг замовникам, що спеціалізуються в галузі експортно-імпортних операцій з нафтою, мазутом та дизельним паливом.

Підприємство відіграє особливу роль у здійсненні державної програми «Нафта і газ України до 2010 року» завдяки високим економічним показникам.

Загальна потужність ВАТ —17,0 млн. тонн перевалки нафти, мазуту та дизельного палива на рік. Щорічний прибуток складає понад 40 млн. гривень.

Продовжується технічна модернізація ВАТ «Ексімнафтопродукт». Побудована і стала до експлуатації котельна потужністю 50 тонн пари на годину, що дозволило збільшити обсяги перевалки мазуту з меншими енерговитратами. 3 метою зменшення забруднення довкілля побудований автоматизований комплекс очисних споруд продуктивністю 70 м 3 на годину.

Для організації перевалки на експорт дизельного палива в цеху №2 завершена реконструкція технологічних трубопроводів, резервуарів, естакад.

Для подальшого збільшення обсягів експорту мазутів та нафти, покращення умов праці на підприємстві завершено будівництво технологічної насосної №5, залізничних та автомобільних тензометричних вагівниць, блоку допоміжних служб, резервуарного блоку №3 цеху зливу-наливу №1 (шість РВС-10000 м 3 ).

Продовжується будівництво резервуарного блоку №3 на ділянці №3, яка поповниться чотирма РВС-20000 м3 .

До складу підприємства входять технологічно неподільні спеціалізовані структурні підрозділи:

цехи №1 та №2, які розташовані на трьох ділянках. Основна з них — Ділянка №1, знаходиться по вулиці Наливна, 15. Ділянка №2 — в районі нафторайону Одеського порту по вул. Гефта, 2. Ділянка №3 — в районі полів зрошування. Загальна потужність підприємства складає 17,0 млн. тонн перевалки нафти та нафтопродуктів на рік, з яких:

  • нафти —11,0 млн. тонн,
  • мазуту — 5,0 млн. тонн,
  • дизельного палива — 1,0 млн. тонн.

Обсяг резервуарного парку складає 310 тисяч м 3 , після завершення реконструкції — 550 тис. м3 .

Підприємство працює цілодобово.

Література:

1. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / С.І. Дорогунцов, Т.А. Заяць, Ю.І. Пітюренко.

2. Адміністративне право України : Ю. П. Битяк

3. Загальний курс транспорту: Навчальний посібник / Л.Ю.Яцківський, Д.В.Зеркалов.