Збір за першу реєстрацію транспортного засобу: особливості розрахунку і сплати

Курсовая работа

Вступ

Являючи собою неперевершений інструмент вилучення частини приватних доходів на користь суспільних союзів, податки та збори вважаються однією з основних рис сучасної цивілізації. За своїм первинним призначенням слугуючи забезпеченню фінансових основ діяльності держави через перерозподіл створеного у суспільстві продукту, вони апріорі є знаряддям впливу на поведінку окремих індивідів та господарюючих суб’єктів, напрямки розвитку та ефективність функціонування економічних систем цілих країн. Саме наявність такої особливості, розвиненої у ході тривалого історичного процесу становлення та розвитку перерозподільних відносин, об’єктивно дозволила податкам зайняти одне з чільних місць у системі державного регулювання економіки. Нині держава може за їх допомоги стимулювати бажані та обмежувати небажані соціально-економічні явища і тенденції, спрямовувати економічний розвиток у обране русло, управляти ринковими подіями.

Метою курсової роботи є дослідження та аналіз збору за першу реєстрацію транспортного засобу.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі задачі:

  • § дослідження історичних передумов виникнення і розвитку збору;
  • § дослідження теоретичних основ, визначення його об’єктивної необхідності та ролі в економічній системі держави;
  • § уточнення змісту збору за першу реєстрацію транспортного засобу, визначення їх місця і значення в системі фінансових категорій;
  • § аналіз збору.

Сучасні проблеми прямого оподаткування знайшли відображення у наукових працях українських вчених-економістів В. Андрущенка, С. Буковинського, О. Василика, В. Вишневського, А. Гальчинського, В. Геєця, А. Даниленка, М. Дем’яненка, В. Кравченка, І. Лукінова, В. Опаріна, С. Осадця, Б. Панасюка, А. Поддєрьогіна, Д. Полозенка, Г. П’ятаченка, І. Радіонової, М. Савлука, А. Соколовської, В. Суторміної, І. Ткачук, В. Федосова, Л. Шаблистої, С. Юрія та інших.

Об’єктом дослідження курсової роботи є податкова система України.

Предметом дослідження є збір за першу реєстрацію транспортного засобу.

Реалізація поставлених завдань ї здійснюється за допомогою аналізу й синтезу, конкретного й абстрактного, індукції та дедукції, порівняльних характеристик, а також економіко-статистичних і економіко-математичних методів.

1. Теоретична суть значення збору за першу реєстрацію транспортного засобу

1.1 Суть збору за першу реєстрацію транспортного засобу, його місце в системі оподаткування

4 стр., 1735 слов

Транспортно-експедиторське обслуговування

... істотно змінюється з розвитком логістичних систем. У сучасних умовах дисципліна транспортного обслуговування визначається не інтересами окремого відправника (одержувача), а оптимальним співвідношенням ... користування. Основними з цих завдань є: вибір виду транспортного засобу; вибір типу транспортного засобу; оптимізація транспортного процесу під час змішаних перевезень; визначення раціональних ...

Податки в нашій країні відіграють дуже важливу роль у формуванні бюджету та соціально — економічного розвитку держави. Податкова система України врегульована нормами правового законодавства України і перебуває на етапі подальшого розвитку і вдосконалення.

Одним із видів загальнодержавних зборів є збір за перше реєстрацію транспортного засобу.

Метою даного дослідження є визначення сутності та ролі зору за першу реєстрацію транспортного засобу як загальнодержавного збору, який вважається бюджетно формуючим податком в межах місцевих бюджетів.

Теоретичні і практичні основи цього питання досліджуються в працях відомих вчених зарубіжних та вітчизняних вчених та практиків.

Збір за реєстрацію транспортного засобу здійснюється чинним законодавством. Зокрема ПКУ «Збір за першу реєстрацію транспортного засобу» який був прийнятий 11 грудня 1991 року. Закон змінювався та доповнювався з урахуванням змін в економічній та соціальних сферах України.

Відповідно до законодавства України платниками податку є, зокрема, громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, а об’єктами оподаткування є транспортні засоби кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

В загальнодержавному бюджеті надходження збору з власників наземних транспортних засобів, що сплачується власниками постійно зростає. Це зростання відбувається за рахунок збільшення купівлі — продажу автомобілів, як фізичними так і юридичними особами.

Значна частина надходжень, з яких формуються спеціальні дорожні фонди обласних бюджетів, забезпечується власниками легкових автомобілів, мотоциклів, а також вантажівок, які з кожним роком все більше придбавають фізичні особи.

Фізичні особи — власники транспортних засобів повинні сплачувати збір з власників транспортних засобів перед першою реєстрацією транспортного засобу в Україні.

Фізичні особи — платники податку зобов’язані пред’являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, квитанції або платіжні доручення про сплату збору, звільнені від сплати цього податку, — відповідний документ, що дає право на користування.

1.2 Еволюція збору за першу реєстрацію транспортного засобу

Більшість підприємств і організацій мають автомобілі, за право їздити на яких необхідно щорічно сплачувати податок, а при купівлі і продажі ще ряд податків (акцизний збір, ПДВ, ввізне мито).

В цьому підпункті ми простежимо еволюцію даних податків.

Податок з власників транспортних засобів, як податковий платіж, існував в колишньому СРСР. Протягом багатьох десятиліть громадяни — власники транспортних засобів, що проживали в містах, сплачували місцевий збір. З прийняттям у 1981 році Положення «Про місцеві податки», збір було замінено місцевим податком і до оподаткування залучено крім жителів міст і сільське населення. Починаючи з 1988 року, податок розповсюджено і на транспортні засобі підприємств .

В умовах незалежної України цьому податку також приділяється значна увага. Спершу Верховною Радою України було прийнято Закон України від 11 грудня 1991 року «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», який був введений в дію з 1січня 1992 року. Цим законом було встановлено податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів як одне із джерел фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування. Даний Закон чітко визначив також: платників податку, ставки і зарахування податку, пільги щодо податку, порядок обчислення і строки сплати податку, відповідальність платників та порядок оскарження дій посадових осіб податкових органів. У відповідності до норм цього Закону, ставка податку встановлювалася у карбованцях і залежала від потужності двигуна і типу транспортного карбованцях і залежала від потужності двигуна і типу транспортного засобу.

26 стр., 12997 слов

Транспортна система України

... до місця споживання. Продукцією транспорту є сам процес переміщення, здійснюваний за допомогою транспортних засобів як сфері виробництва, так і в сфері обігу. [4] Велике значення ... повітряному і морському транспорті мала напіввоєнізовану систему і перебувала під особливим контролем урядових інстанцій. Транспорт України був складовою частиною союзного транспортного міністерства і не мав самостійного ...

На протязі п’яти останніх років редакція Закону зазнавала постійних змін. Так 9 квітня 1993 року було прийнято Декрет Кабінету міністрів «Про ставки податку з власників транспортних та інших самохідних машин та механізмів». Яким вносилися зміни лише до частини першої статті Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», що стосувалося ставок податку, які було визначено в частинах мінімальної заробітної плати (без індексації) з кожної кінської сили залежно від потужності двигуна автомобіля, мотоцикла, мотоблока чи інших самохідних машин і механізмів.

Змін до інших статей Закону Декретом не вносилося. Залишались без змін порядок обчислення податку, строки його сплати та встановлені пільги.

Згідно листа Головної державної податкової інспекції України та Головного управління ДАІ МВС України від 12 травня1993 року «Про організаційні заходи по виконанню Декрету Кабінету Міністрів України»

«Про ставки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», платники — громадяни повинні були оплачувати вказаний податок за кожен рік окремо або ж один раз за два роки перед техоглядом, але не пізніше першого півріччя року, в якому проводять технічний огляд транспортних засобів, а підприємства, організації і установи — кожний рік перед техоглядом транспортних засобів, але не пізніше першого півріччя.

До першого липня податок сплачувався і тоді, коли за встановленим графіком технічний огляд транспортних засобів мав проводитись після першого липня. За несвоєчасну сплату податку нараховувалася пеня у розмірі 0,2 відсотки від суми несплаченого податку за кожен день прострочення.

У 1994 році своїм листом від 9 березня 1994 року «Про податок з власників транспортних засобів» Державна податкова інспекція України повідомила, що прийнятим Верховною Радою України Законом України від 1 лютого 1994 року «Про Державний бюджет України на 1994 рік» (стаття 21) встановлювалась ставка податку з юридичних осіб-власників транспортних засобів іноземного виробництва, придбаних за вільноконвертовану валюту, у розмірі 2,4 мінімальної заробітної плати з кожної кінської сили потужності двигуна або в розмірі 3,5 мінімальної заробітної плати з кожного кіловата потужності двигуна. Від сплати цього податку звільнялись підприємства автомобільного транспорту загального користування та інші підприємства, транспортні засоби яких зайняті на перевезенні пасажирів, підприємства, які мають у власності автомобілі спеціального призначення, технологічними транспортними засобами, які придбані за вільноконвертовану валюту.

9 стр., 4023 слов

Залізничний транспорт України

... транспортних засобів, їх фізичне старіння і незадовільний стан; обмеження поставок нової техніки; неповне забезпечення транспорту паливом і запчастинами та ін. Порушення господарських зв'язків України ... має надзвичайно сприятливі передумови для формуван­ня і розміщення транспортної мережі. Залізничний транспорт України відіграє провідну роль у здійсненні внутрішньодержавних і значну — у ...

Відповідно до класифікатора іноземних валют (затвердженого головою правління України Ющенком В.А. 14.03.93 року) до групи вільноконвертованої валюти відносяться валюти, які без обмежень обмінюються на інші види валют і курси, яких котируються Національним банком України.

Вказаний вище Закон не відміняв дію Закону України від 11 грудня 1991 від 11 грудня 1991 року «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» і Декрет Кабінету Міністрів України від 9 квітня 1993 року «Про ставки податку з власників транспортних засобів самохідних машин і механізмів». Отже, пільги і ставки податку для оподаткування всіх інших транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів залишалися без змін.

У 1995 році нарахування та сплата податку з власників транспортних засобів здійснювалася на основі «Порядку застосування ст.18 Закону України «Про Державний бюджет України на 1995 рік» та п.4 постанови про введення в дію Закону», затвердженого наказом Головної державної податкової інспекції України №41 від 26.05.95 року і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 червня 1995 року.

Ставки і розміри податків, які обраховувалися у співвідношенні з мінімальною заробітною платою стали обрахуватися у співвідношенні з розміром неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Порядок нарахування та сплати податку залишався тим самим. Власники транспортних засобів сплачували цей податок за місцем знаходження підприємств. Відповідно до статті 25 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1993 року «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок» місцезнаходженням підприємств, що мають транспортні засоби вважається район чи місто, де транспортні засоби фактично знаходяться.

Відповідно до статті Закону України від 26 березня 1992 року «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве та регіональне самоврядування» (із змінами і доповненнями) податки, які сплачуються підприємствами вносяться до місцевого бюджету за місцезнаходженням підприємств, їх філій, інших структурних одиниць, що там знаходяться, потужності двигунів та ставки податку.

Отже, ті власники транспортних засобів, які мають філії, відділення, цехи, автобази, площадки, стоянки, за якими закріплено транспортні засоби сплачують податок з власників транспортних засобів до місцевих бюджетів за місцезнаходженням цих відділень, філій, автобаз, цехів, площадок, стоянок, а податковим інспекціям за місцезнаходженням останніх самохідних машин і механізмів за встановленою формою то копією платіжного доручення про сплату податку .

Відповідно до ст.25 Закону України від 22 березня 1996 року «Про

Державний бюджет України на 1996 рік» у 1996 році податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачувався у розмірах, передбачених Дикретом Кабінету Міністрів України від 9 квітня 1993 року «Про ставки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» з урахуванням статті 18 Закону України «Про Державний бюджет України на 1995 рік», збільшених у 1,5 рази.

16 стр., 7911 слов

Трубопровідний транспорт України. Проблеми та перспективи розвитку

... та перспективи трубопровідного транспорту України. Об’єкт дослідження: трубопровідний транспорт України, проблеми та перспективи розвитку. Завдання роботи: визначити законодавчі засади функціонування трубопровідного транспорту України; дослідити розміщення основних транспортних шляхів трубопровідного транспорту; проаналізувати обсяги транспортування ...

Вказаним Законом не передбачалось прогресивного оподаткування транспортних засобів, оскільки останні мають незмінний об’єкт оподаткування (номінальна потужність двигуна) і тверді ставки податку на рік з кожної кінської сили, а дохід фізичних осіб змінювався щомісячно і при його оподаткуванні не враховувались частини неоподатковуваного мінімуму.

18 лютого 1997 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Даним Законом встановлено податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах.

Податок з визначених цим Законом власників наземних і водних транспортних засобів сплачується за місцезнаходженням юридичних осіб і місцем проживання фізичних осіб, зараховується до бюджетів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських).

З цієї суми 90 відсотків надходить на покриття витрат з експлуатації та утримання автомобільних доріг, у тому числі підприємствами Української державної корпорації по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг (Укравтодор) на проведення природоохоронних заходів на водоймищах, а 10 відсотків -для зміцнення матеріально-технічної бази органів, які здійснюють реєстрацію, перереєстрацію та технічній огляд цих транспортних засобів.

Останні зміни щодо податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів були проведені 1.07. 2001 року, якими затверджено ставки даного податку в національній валюті України. Дане нововведення спростило механізм розрахунку, в тому розумінні, що ставки податку не прив’язані до європейської валюти, зокрема не залежать від курсу валюти.

Впродовж історії формування в Україні з 1991 року по 2002 рік податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів набув найоптимальнішої форми, яка найкраще задовольняє потреби сучасної податкової системи. Звичайно, в подальшому процесі розвитку нашої держави податкова система буде вдосконалюватися і разом з нею даний податок.

Шостого грудня 2006 року Верховною Радою прийнято Закон України № 427-V «Про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації транспортних засобів». Цим Законом, зокрема, викладено в новій редакції Закон України від 11.12.91 р. № 1963-XII «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів», зі змінами та доповненнями, яким визначені платники податку, об’єкти оподаткування, ставки податку, порядок його обчислення і строки сплати, а також установленні пільги. Закон № 427 набирає чинності з 1 січня 2007 року.

Із прийняттям змін до закону помінялися і ставки, тобто для автомобілів, які були у використанні і вперше реєструються в Україні, починають діяти нові, підвищені ставки. Підкреслюю, що нові ставки застосовуються у випадку першої реєстрації, а для вже зареєстрованого транспорту нічого не зміюється.

20 стр., 9667 слов

Законодавство України про водний транспорт

... з двох окремих елементів: Морського та річкового транспорту. Згідно «Закону України про транспорт» Морський транспорт До складу морського транспорту входять підприємства морського транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, порти і пристані, ...

Про внесення змін до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» щодо ставок податку який набув чинності 26 березня 2009 року.

Законом вносяться зміни до статті 3 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11 грудня 1991 року за № 1963-ХІІ. Відповідно до цих змін при першій реєстрації в Україні податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується, зокрема, у таких розмірах:

  • нові автомобілі легкові (крім автомобілів з електродвигуном — код 8703 90 10 00) з об’ємом циліндрів двигуна від 1801 куб. см до 2500 куб. см — 10 гривень з 100 куб. см;
  • автомобілі легкові (крім автомобілів з електродвигуном — код 8703 90 10 00), що використовувалися до 8 років, з об’ємом циліндрів двигуна від 1801 куб.

см до 2500 куб. см — 12 гривень з 100 куб. см;

  • автомобілі легкові (крім автомобілів з електродвигуном — код 8703 90 10 00), що використовувалися понад 8 років, з об’ємом циліндрів двигуна від 1801 куб. см до 2500 куб. см — 500 гривень з 100 куб. см;
  • нові автомобілі легкові (крім автомобілів з електродвигуном — код 8703 90 10 00) з об’ємом циліндрів двигуна від 2501 куб.

см до 3500 куб. см — 25 гривень з 100 куб. см;

  • автомобілі легкові (крім автомобілів з електродвигуном — код 8703 90 10 00), що використовувалися до 8 років, з об’ємом циліндрів двигуна від 2501 куб. см до 3500 куб. см — 30 гривень з 100 куб. см;
  • автомобілі легкові (крім автомобілів з електродвигуном — код 8703 90 10 00), що використовувалися понад 8 років, з об’ємом циліндрів двигуна від 2501 куб.

см до 3500 куб. см — 750 гривень з 100 куб. см;

  • нові автомобілі легкові (крім автомобілів з електродвигуном — код 8703 90 10 00) з об’ємом циліндрів двигуна від 3501 куб. см і більше — 40 гривень з 100 куб. см;
  • автомобілі легкові (крім автомобілів з електродвигуном — код 8703 90 10 00), що використовувалися до 8 років, з об’ємом циліндрів двигуна від 3501 куб. см і більше — 45 гривень з 100 куб. см;
  • автомобілі легкові (крім автомобілів з електродвигуном — код 8703 90 10 00), що використовувалися понад 8 років, з об’ємом циліндрів двигуна від 3501 куб.

см і більше — 1000 гривень з 100 куб. см.

Встановлено, що при проведенні реєстрації, перереєстрації та чергового технічного огляду податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується, зокрема, у таких розмірах:

  • автомобілі легкові (крім автомобілів з електродвигуном — код 8703 90 10 00) з об’ємом циліндрів двигуна до 1000 куб. см — 3 гривні з 100 куб. см;
  • автомобілі легкові (крім автомобілів з електродвигуном — код 8703 90 10 00) з об’ємом циліндрів двигуна від 1001 куб.

см до 1500 куб. см — 5 гривень з 100 куб. см;

  • автомобілі легкові (крім автомобілів з електродвигуном — код 8703 90 10 00) з об’ємом циліндрів двигуна від 1501 куб. см до 1800 куб. см — 7 гривень з 100 куб. см;
  • автомобілі легкові (крім автомобілів з електродвигуном — код 8703 90 10 00) з об’ємом циліндрів двигуна від 1801 куб.

см до 2500 куб. см — 10 гривень з 100 куб. см;

  • автомобілі легкові (крім автомобілів з електродвигуном — код 8703 90 10 00) з об’ємом циліндрів двигуна від 2501 куб. см до 3500 куб. см — 25 гривень з 100 куб. см;
  • автомобілі легкові (крім автомобілів з електродвигуном — код 8703 90 10 00) з об’ємом циліндрів двигуна від 3501 куб.

см і більше — 40 гривень з 100 куб. см.

Також передбачено, що ставка податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які відповідно до чинного законодавства оснащені обладнанням, що дозволяє використовувати як паливо моторне стиснутий або скраплений газ, альтернативні види рідкого та газового палива — застосовується з коефіцієнтом 0,5.

В прикінцевих положеннях Закону вносяться зміни до пункту 3 частини 1 статті 69 Бюджетного кодексу України. Згідно цих змін податок з власників наземних транспортних засобів сплачується платниками цього податку за місцем реєстрації таких транспортних засобів. Кошти від його надходження використовуються виключно для фінансування витрат, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг відповідно до закону.

Враховуюччи те, що з кожним роком закони змінюються і доповнюються в 2011 році, а точніше 01.01.2011р. вступає в силу новий Податковий кодекс.

Одним із нововведень Податкового кодексу України є збір за першу реєстрацію транспортного засобу, що замінив податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу справляється з юридичних та фізичних осіб за першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що поділяються на колісні, судна, літаки і гелікоптери (зареєстровані відповідно до законодавства України).

Основні новації збору за першу реєстрацію транспортного засобу:

1. Збір сплачується лише під час першої реєстрації транспортного засобу, тобто виключено сплату податку при проходженні технічного огляду, реєстрації та перереєстрації транспортного засобу.

2. Виключено з об’єкта оподаткування мопеди та велосипеди з установленим двигуном, причепи (напівпричепи); водночас літаки і гелікоптери (крім військової авіації та цивільної оборони), мотоцикли (незалежно від об’ єму циліндра установленого двигуна), трактори на гусеничному ходу, деякі автомобілі та судна увійшли до переліку об’ єктів обкладання збором.

3. Змінено коефіцієнти до ставок збору. Для транспортних засобів, що використовувалися до восьми років, коефіцієнт тепер дорівнює 2 (було 1), а для транспортних засобів, термін використання яких перевищує вісім років, — 40 (було 33,3); для суден, літаків і гелікоптерів — 3.

Система коефіцієнтів стимулює використання нових транспортних засобів, оскільки вони мають менш негативний вплив на навколишнє середовище.

4. Змінено порядок сплати збору. Юридичні особи повинні подавати податкову звітність тільки під час першої реєстрації транспортного засобу, а не кожного року; розрахунок транспортного збору здійснюється за місцезнаходженням та за місцем реєстрації транспортного засобу в десятиденний строк після першої реєстрації.

5. Ставки податку будуть коригуватися щороку, ураховуючи індекси споживчих цін, індекси цін виробників промислової продукції (проект щодо зміни ставок треба вносити до Верховної Ради щороку до 1 червня).

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу є не тільки одним із фіскальних інструментів, а й важелем державного впливу на навколишнє середовище. Зокрема, при визначенні бази оподаткування враховується потужність, об’ єм циліндрів двигуна, термін використання транспортних засобів тощо, тобто чим вищі ці показники, тим сума збору буде більшою. Можливо, це є стимулом до використання нових, з новітніми технологіями, менш потужних транспортних засобів, які допоможуть мінімізувати витрати на сплату збору і викиди шкідливих речовин в атмосферу.

1.3 Нормативно-правове регулювання збору за першу реєстрацію транспортного засобу

Своєрідність цієї частини податкової системи полягає в тому, що при класифікації податкових важелів стосовно платника вони відрізняються від усіх інших податків, оскільки платниками тут виступають як юридичні, так і фізичні особи, тобто йдеться про змішаного платника. Цей податок є відносно сталим, характерним для багатьох держав. До речі, він існував ще в колишньому СРСР. Протягом багатьох десятиліть громадяни — власники транспортних засобів сплачували місцевий збір. З прийняттям у 1981 році Положення про місцеві податки збір було змінено місцевим податком і до оподаткування залучено, крім жителів міст і сільське населення. Починаючи з 1988 року, податок розповсюджено і на транспортні засоби підприємств. В Україні податок з власників транспортних засобів справляється на підставі Закону України від 11 грудня 1991 року № 1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів». У Закон вносилися зміни і доповнення, а саме: Декретом Кабінету Міністрів України від 9 квітня 1993 року № 34-93 «Про ставки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (внесено зміни до статті 2: ставки податку на рік обчислюються в частинах мінімальної заробітної плати без індексації); Законом України від 11 липня 1995 року № 297 «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України» (ставки податку обчислюються у частинах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян); статтею 21 Закону України від 4 лютого 1994 року «Про державний бюджет України на 1994 рік» встановлено нову ставку податку з юридичних осіб — власників транспортних засобів іноземного виробництва, придбаних за вільно конвертовану валюту. Ставка діяла протягом 1994 року. У 1995 році до прийняття Закону України «Про державний бюджет України на 1995 рік» обчислення та сплата податку здійснювалася цією ж ставкою; статтею 18 Закону України від 6 квітня 1995 року «Про державний бюджет України на 1995 рік» встановлені нові ставки податку з власників легкових автомобілів; статтею 22 Закону України від 22 березня 1996 року «Про державний бюджет України на 1996 рік» податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується у розмірах, передбачених Декретом кабінету Міністрів України від 9 квітня 1993 року №34-93 «Про ставки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» з урахуванням статті 18 Закону України «Про державний бюджет України на 1995 рік» збільшених у 1,5 рази.

18 лютого 1997 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Даним Законом встановлено податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах.

Шостого грудня 2006 року Верховною Радою прийнято Закон України № 427-V «Про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації транспортних засобів». Цим Законом, зокрема, викладено в новій редакції Закон України від 11.12.91 р. № 1963-XII «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів», зі змінами та доповненнями, яким визначені платники податку, об’єкти оподаткування, ставки податку, порядок його обчислення і строки сплати, а також установленні пільги.

Про внесення змін до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» щодо ставок податку який набув чинності 26 березня 2009 року.

Законом вносяться зміни до статті 3 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11 грудня 1991 року за № 1963-ХІІ. Відповідно до цих змін при першій реєстрації в Україні податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. В прикінцевих положеннях Закону вносяться зміни до пункту 3 частини 1 статті 69 Бюджетного кодексу України. Згідно цих змін податок з власників наземних транспортних засобів сплачується платниками цього податку за місцем реєстрації таких транспортних засобів.

Приймаючи новий Податковий кодекс, який набрав чинності 01.01.2011р. старий «Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», замінили «Збором за першу реєстрацію транспортного засобу» (розділ VII Податкового кодексу України).

2. Практика адміністування збору за першу реєстрацію транспортного засобу

2.1 Особливості справляння збору за першу реєстрацію транспортних засобів в Україні

Одним із нововведень Податкового кодексу України є збір за першу реєстрацію транспортного засобу, що замінив податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу справляється з юридичних та фізичних осіб за першу реєстрацію в Україні транспортних засобів*, що поділяються на колісні, судна, літаки і гелікоптери (зареєстровані відповідно до законодавства України).

Основні новації збору за першу реєстрацію транспортного засобу:

1. Збір сплачується лише під час першої реєстрації транспортного засобу, тобто виключено сплату податку при проходженні технічного огляду, реєстрації та перереєстрації транспортного засобу.

2. Виключено з об’єкта оподаткування мопеди та велосипеди з установленим двигуном, причепи (напівпричепи); водночас літаки і гелікоптери (крім військової авіації та цивільної оборони), мотоцикли (незалежно від об’ єму циліндра установленого двигуна), трактори на гусеничному ходу, деякі автомобілі та судна увійшли до переліку об’ єктів обкладання збором.

3. Змінено коефіцієнти до ставок збору. Для транспортних засобів, що використовувалися до восьми років, коефіцієнт тепер дорівнює 2 (було 1), а для транспортних засобів, термін використання яких перевищує вісім років, — 40 (було 33,3); для суден, літаків і гелікоптерів — 3.

Система коефіцієнтів стимулює використання нових транспортних засобів, оскільки вони мають менш негативний вплив на навколишнє середовище.

4. Змінено порядок сплати збору. Юридичні особи повинні подавати податкову звітність тільки під час першої реєстрації транспортного засобу, а не кожного року; розрахунок транспортного збору здійснюється за місцезнаходженням та за місцем реєстрації транспортного засобу в десятиденний строк після першої реєстрації.

5. Ставки податку будуть коригуватися щороку, ураховуючи індекси споживчих цін, індекси цін виробників промислової продукції (проект щодо зміни ставок треба вносити до Верховної Ради щороку до 1 червня).

Отже, механізм збору за першу реєстрацію транспортного засобу має такі переваги для платників: його сплата і подання звітності відбуваються лише один раз.

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу є не тільки одним із фіскальних інструментів, а й важелем державного впливу на навколишнє середовище. Зокрема, при визначенні бази оподаткування враховується потужність, об’ єм циліндрів двигуна, термін використання транспортних засобів тощо, тобто чим вищі ці показники, тим сума збору буде більшою. Можливо, це є стимулом до використання нових, з новітніми технологіями, менш потужних транспортних засобів, які допоможуть мінімізувати витрати на сплату збору і викиди шкідливих речовин в атмосферу.

2.2 Визначення бази оподаткування та ставки податку при першій реєстрації транспортного збору

База оподаткування визначається:

1).

для колісних транспортних засобів:

  • а) для мотоциклів, легкових автомобілів (крім легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном), автобусів (у тому числі мікроавтобусів), тракторів, вантажних автомобілів (у тому числі сідельних тягачів, інших спеціалізованих та спеціальних вантажних транспортних засобів) — за об’ємом циліндрів двигуна в куб. сантиметрах;
  • б) для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, — за потужністю двигуна в кВт;

2).

для суден:

  • а) для суден, обладнаних двигуном, — за потужністю двигуна в кВт;
  • б) для суден, які не обладнані двигуном, — за довжиною корпусу судна в сантиметрах;
  • для літаків, вертольотів — за максимальною злітною масою.

Базою оподаткування може бути фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування. Щодо податків на доходи, то базою їх оподаткування є вартісний вираз об’єкта оподаткування. Натомість при визначенні податків на майно як база оподаткування зазвичай виступають фізичні одиниці, які характеризують той чи інший об’єкт оподаткування. Оскільки транспортні засоби з метою оподаткування поділяються на колісні, судна, літаки і вертольоти, то й об’єкти оподаткування кожного з них різні. У свою чергу, колісні транспортні засоби можуть бути обладнані двигунами внутрішнього згорання та електродвигунами. Двигун внутрішнього згорання — це тип двигуна, теплова машина, в якій хімічна енергія палива (звичайно застосовується рідке або газоподібне вуглеводневе паливо), що згоряє в робочій зоні, перетвориться в механічну роботу. Робочий об’єм двигуна (літраж двигуна) складається з робочих обсягів усіх циліндрів. Тобто це величина робочого об’єму одного циліндра помножена на кількість циліндрів. Робочий об’єм циліндра — це простір, який звільняє поршень при переміщенні з верхньої мертвої точки до нижньої мертвої точки. Об’єм циліндрів двигуна визначається у сантиметрах кубічних. Саме об’єм циліндрів двигуна і є об’єктом оподаткування збором за першу реєстрацію транспортного засобу, обладнаного двигуном внутрішнього згорання.

Електродвигун — це електрична машина, двигун, що перетворює електричну енергію в механічну. Потужність електродвигуна — це найбільша корисна потужність, яку електродвигун здатний віддавати, при обумовленому режимі роботи, без перегріву обмотки вище норми, що допускається класом нагрівостійкості електроізоляції. Потужність електродвигунів вимірюється у кіловатах (кВт).

Заводи-виробники обов’язково зазначають потужність двигунів у технічних характеристиках цих пристроїв. Потужність електродвигуна, виміряна в кіловатах, є базою оподаткування для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, та суден, обладнаних двигуном.

Для суден, які не обладнані електродвигуном, базою оподаткування є довжина корпусу судна, визначена в сантиметрах. Ця розрахункова величина зазначена в технічних характеристиках кожного судна, а зокрема, в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює.

Для літаків і вертольотів базою оподаткування збором є максимальна злітна маса повітряного судна. Максимальною злітною масою повітряного судна вважається його власна маса, куди включаються всі і все, що знаходиться на борту на початок розбігу. Максимальна злітна маса зазначається у технічних характеристиках літака.

Якщо фізична або юридична особа має декілька транспортних засобів, то база оподаткування при визначенні збору за першу реєстрацію транспортного засобу для кожного з них визначається окремо.

Ставки збору

Ставки збору для колісних транспортних засобів:

Група

Об’єм циліндрів двигуна, куб. сантиметрів

Ставка збору, гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна

від

до (включно)

1

до 500

3

2

501

800

5

3

понад 800

10

для мотоциклів:

  • для легкових автомобілів (крім автомобілів, обладнаних електродвигуном):

Група

Об’єм циліндрів двигуна, куб. сантиметрів

Ставка збору, гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна

від

до (включно)

1

до 1000

3

2

1001

1500

5

3

1501

1800

7

4

1801

2500

10

5

2501

3500

25

6

3501

4500

40

7

4501

5 500

45

8

5501

6 500

55

9

понад 6500

60

  • для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, — 0,5 гривні за 1 кВт потужності двигуна;
  • для автобусів, у тому числі мікроавтобусів, — 5 гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна;
  • для тракторів — 2,5 гривні за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна;
  • для вантажних автомобілів:

Група

Об’єм циліндрів двигуна, куб. сантиметрів

Ставка збору, гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна

від

до (включно)

1

до 8200

15

2

8201

15000

20

3

понад 15000

25

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу для вантажо-пасажирських автомобілів сплачується у розмірах, установлених для вантажних автомобілів;

  • для сідельних тягачів — 15 гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна;
  • для автомобілів спеціального призначення — 5 гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна.

Ставки збору для суден:

  • для суден, оснащених стаціонарним або підвісним двигуном (двигунами):

Група

Потужність двигуна, кВт

Ставка збору, гривень за 1 кВт потужності двигуна

1

до 55 (включно)

2,5

2

понад 55

3

  • для суден, не оснащених двигуном:

Група

Довжина корпусу судна, метрів

Ставка збору, гривень за 100 сантиметрів довжини корпусу судна

1

до 7,5 (включно)

7

2

понад 7,5

14

Ставки збору для літаків і вертольотів:

  • для літаків — 1 гривня за кожен кілограм максимальної злітної маси;
  • для вертольотів — 1 гривня за кожен кілограм максимальної злітної маси.
  • Ставки збору, встановлені пунктами 234.1 — 234.3 цієї статті, застосовуються:
  • для нових транспортних засобів — з коефіцієнтом 1;
  • для транспортних засобів (крім транспортних засобів, зазначених у підпунктах 234.1.3 і 234.1.5 пункту 234.1 цієї статті), які використовувалися до 8 років, — з коефіцієнтом 2;
  • для транспортних засобів, зазначених у пунктах 234.2 і 234.3 цієї статті, які використовувалися понад 8 років, — з коефіцієнтом 3;
  • для транспортних засобів, зазначених у пункті 234.1 цієї статті (крім транспортних засобів, зазначених у підпунктах 234.1.3 і 234.1.5 пункту 234.1 цієї статті), які використовувалися понад 8 років, — з коефіцієнтом 40.

Аналізуючи ставки збору за першу реєстрацію колісних транспортних засобів, необхідно врахувати, що даний збір не є головним джерелом доходів бюджету і є одним із видів поповнення державної казни.

Слід зазначити, що фізичні та юридичні особи зобов’язані сплачувати даний збір при першій реєстрації транспортних засобів в Україні залежно від виду транспортного засобу. Згідно із Законом України «Про автомобільний транспорт» від 23 лютого 2006 року N 3492-ІУ колісний транспортний засіб — транспортний засіб, призначений для руху безрейковими дорогами, який використовується для перевезення людей і (або) вантажів, а також перевезення і приводу під час руху чи на місці встановленого на ньому обладнання чи механізмів для виконання спеціальних робочих функцій, допущений до участі в дорожньому русі;

Для подальшої класифікації видів колісних транспортних засобів необхідно звернутися до таких нормативних актів:

  • Закон України «Про автомобільний транспорт» із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 23 лютого 2006 року N 3492-IV (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 32, ст. 273;
  • Закон України «Про дорожній рух», остання редакція від 16.11.2008 N 586VI (586-17) ВВР, 2009, N 10-11, ст.137;
  • Правила дорожнього руху затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 із змінами і доповненнями, що дають характеристику транспортних засобів, до яких застосовуються ставки вищезазначеного збору:
  • мотоцикл — двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об’ємом 50 куб.

см і більше. До мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг;

  • легковий автомобіль — автомобіль з кількістю місць для сидіння не більше дев’яти, з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки;
  • автобус — транспортний засіб, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев’ять з місцем водія включно;
  • мікроавтобус — одноповерховий автобус з кількістю місць для сидіння не більше сімнадцяти з місцем водія включно;
  • трактор — безрейковий транспортний засіб, що використовується як тягач. Відрізняється низькою швидкістю і великою силою тяги. Колісні трактори можна використовувати на дорогах загального користування;
  • автомобіль вантажний, вантажівка, ваговіз — автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів;
  • Деякі легкі ваговози достатньо маленькі, близькі за розміром до легкових авто. Комерційні вантажні автомобілі можуть бути досить великим і слугувати платформою для додаткового обладнання.

сідловий тягач — вид тягача, який працює з напівпричепами, що приєднуються до машини за допомогою спеціального зчіпного механізму — сідла;

— транспортний засіб спеціального призначення — транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетономішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

Згідно зі статтею 234.4.1 до нових транспортних засобів застосовується коефіцієнт 1. При цьому новими потрібно вважати транспортні засоби, на які не було видано будь-які реєстраційні документи в іншій державі або Україні і основою для першої реєстрації є документи купівлі-продажу від заводу виготовлювача, або торговельної організації, яка здійснює продаж такого транспортного засобів.

2.3 Система пільг при першій реєстрації транспортного засобу

Пільги щодо збору

Від сплати збору звільняються легкові автомобілі для інвалідів з об’ємом циліндрів двигуна до 1500 куб. сантиметрів, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та/або безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України, транспортні засоби будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, дитячих будинків-інтернатів, пансіонатів для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатів, реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів.

У разі відчуження транспортних засобів, зазначених у пункті 235.1 цієї статті, особи, які отримали такі транспортні засоби у власність, зобов’язані сплатити збір за ставками у порядку та на умовах, передбачених цим розділом.

Як свідчить практика, пільги з певного податку чи збору застосовуються для зменшення суми податкового зобов’язання для стимулювання та регулювання певного виду діяльності. Пільги є одним із інструментів виконання податками їх регулюючої функції, отже, інструментами державного регулювання економіки 3 . У даному випадку пільга зі збору за першу реєстрацію транспортного засобу надається з метою звільнення від сплати даного збору бюджетними організаціями, які займаються наданням соціальних послуг найменш захищеним верствам населення (інвалідам, ветеранам війни і праці, людям похилого віку, вихованцям дитячих будинків).

Надання пільги цим категоріям платників зумовлено соціальною значущістю їх діяльності та певною мірою стимулюванням у підвищенні рівня забезпеченості транспортними засобами вище перелічених груп населення.

До організацій, які звільняються від сплати збору за першу реєстрацію транспортного засобу, згідно зі статтею 235.1, відносять: будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів, дитячі будинки-інтернати, пансіонати для ветеранів війни і праці, геріатричні пансіонати (для людей похилого віку), реабілітаційні установи для інвалідів та дітей-інвалідів, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів. Тобто ті державні організації, які надають соціальні послуги найменш захищеним чи постраждалим від певних подій групам населення.

Усі легкові транспортні засоби для інвалідів, об’єм циліндрів двигуна яких менше 1500 куб. сантиметрів і які придбані за бюджетні кошти та/або на безкоштовній основі передані у користування цим організаціям, звільняються від сплати збору за першу реєстрацію транспортного засобу.

У разі відчуження (зміні власника з вищеперелічених організацій на будь-якого іншого) таких транспортних засобів, їх нові власники зобов’язані сплатити збір у порядку і на умовах, передбачених цим розділом. Отже, пільга зі збору за першу реєстрацію транспортного засобу надається виключно організаціям, які перелічені у статті 235.1, та не може бути застосована до інших груп платників. Продаж чи передача транспортного засобу, який належав вищезазначеним організаціям, змушує сплачувати даний збір особам, які набули право власності на такий транспортний засіб на умовах, зазначених у цьому розділі.

2.4 Порядок обчислення, декларування та сплати збору

Збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів.

Норма статті чітко вказує на строк сплати збору, зокрема, наперед і не може бути сплачений після першої реєстрації транспортного засобу, адже уповноважені органи не матимуть правової можливості проводити першу реєстрацію. Тому жодних суперечностей і колізій у даній нормі закону немає.

Зокрема сплата збору відбувається безпосередньо перед процесом першої реєстрації транспортного збору. Сплачувати збір повинні уповноважені набувачі права власності на транспортний засіб (власники), які вперше реєструють даний транспортний засіб на території України. До таких відносять фізичні та юридичні особи.

Порядок обчислення збору

Сума збору обчислюється щодо кожного транспортного засобу як добуток відповідної бази оподаткування, ставки збору та відповідного коефіцієнта, зазначеного у пункті 234.4 статті 234 цього Кодексу.

Згідно з Податковим кодексом зазначений збір буде стягуватися тільки при першій реєстрації транспортного засобу з його власника, тоді як зараз, окрім податку, який стягується при першій реєстрації, сплачується ще податок при перереєстрації транспортного засобу, а також перед проведенням техогляду щорічно або 1 раз на 2 роки (юридичним особами — щокварталу).

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу, згідно з Податковим кодексом, розраховується як добуток бази оподаткування, ставки збору та відповідного коефіцієнта, який прописаний у п. 234.4, ст. 234 і залежить від виду та терміну, протягом якого використовувався транспортний засіб до моменту його першої реєстрації в Україні.

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу розраховується і сплачується стосовно кожного транспортного засобу окремо.

Порядок сплати збору

Збір сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати.

Юридичні особи в десятиденний строк після першої реєстрації в Україні транспортних засобів подають відповідному органу державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору за такі транспортні засоби за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. До розрахунку обов’язково додаються копії реєстраційних документів, завірені відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію.

Платники збору зобов’язані при першій реєстрації в Україні пред’являти квитанції або платіжні доручення про сплату збору з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення, а платники, звільнені від сплати збору, — відповідний документ, що дає право на користування такими пільгами.

У разі відсутності документів про сплату збору або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні не проводиться.

Органи, що проводять державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані повідомляти органи державної податкової служби про зареєстровані транспортні засоби, а також про осіб, на яких вони зареєстровані. Форма та порядок подання інформації затверджуються центральним органом державної податкової служби за погодженням з відповідним центральним органом,який реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху і державної реєстрації транспортних засобів.

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу, як і раніше обчислюється і сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати.

Як сказано в пункті 239.2 статті 239 Податкового кодексу, юридичні особи зобов’язані впродовж десяти днів після першої реєстрації в Україні транспортних засобів подати до органів державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору. Варто зауважити, що, згідно зі статтею 1 Закону України N 755-ІV від 15 травня 2003 року «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», місцезнаходження юридичної особи — це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. А згідно зі статтею 5 цього ж Закону «державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи — підприємця». Отже, місцезнаходження платника податку — юридичної особи та місце його реєстрації повинні співпадати.

Щодо розрахунку, який повинен в обов’язковому порядку подати до податкового органу платник цього збору, то, згідно з пунктом 46.1 статті 46, це є документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Податковим кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, і на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма податкової декларації, відповідно до пункту 46.4 статті 46, встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.

Разом з розрахунком збору за першу реєстрацію транспортного засобу платник цього збору обов’язково повинен подати копію Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, завіреного відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію.

Платники збору зобов’язані сплатити суму збору перед першою реєстрацією транспортного засобу. Під час реєстрації в Україні вони повинні пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату збору з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення. А платники, звільнені від сплати збору — відповідний документ, що дає право на користування такими пільгами.

Якщо платник збору під час реєстрації не пред’являє квитанції або платіжні доручення про сплату збору з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення, або у випадку, якщо він має право на користування пільгами, відповідних документів, які засвідчують таке право, йому буде відмовлено у першій реєстрації транспортного засобу в Україні.

У разі відсутності документів про сплату збору або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні не проводиться.

Органи, що проводять державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані повідомити органи державної податкової служби про зареєстровані транспортні засоби, а також про осіб, на яких вони зареєстровані. Форма та порядок подання інформації затверджується центральним органом державної податкової служби за погодженням з відповідним центральним органом, який реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху і державної реєстрації транспортних засобів.

3. Проблеми в адміністуванні збору за першу реєстрацію транспортного засобу

Податки в нашій країні відіграють дуже важливу роль у формуванні бюджету та соціально — економічного розвитку держави. Податкова система України врегульована нормами правового законодавства України і перебуває на етапі подальшого розвитку і вдосконалення.

Одним із видів загальнодержавних зборів є збір за перше реєстрацію транспортного засобу.

Метою даного дослідження є визначення сутності та ролі зору за першу реєстрацію транспортного засобу як загальнодержавного збору, який вважається бюджетно формуючим податком в межах місцевих бюджетів.

Теоретичні і практичні основи цього питання досліджуються в працях відомих вчених зарубіжних та вітчизняних вчених та практиків.